Звернення громадян щодо розвитку велотранспорту в Україні У всіх країнах Європи велосипедний транспорт посідає важливе місце у транспортній мережі, а у багатьох країнах розвиток велоруху є пріоритетним поміж інших видів транспорту. Причиною такої уваги європейських політиків та громадськості є те, що розвиток велотранспорту вирішує багато транспортних, екологічних та економічних проблем, а також проблем зі станом здоров'ям нації. Популяризація велосипеда як повсякденного транспортного засобу несе за собою наступні переваги для суспільства: 1. Велотранспорт вирішує транспортні проблеми у містах. Близько третини подорожей містом здійснюються на відстані до 3 км, отже, їх можна здійснити велосипедом і розвантажити дороги і громадський транспорт. Велосипедисти використовують менше простору дороги порівняно із приватним автомобілем, і у 15 разів менше місця для паркування. 2. Велосипед - екологічна альтернатива автотранспорту. Велосипеди не забруднюють повітря, не виробляють парникових газів та майже не створюють шуму. 3. Чим більше велосипедних поїздок здійснюють люди - тим вища безпека дорожнього руху. За даними Світової організації здоровя, ДТП – друга основна причина смертності молодих людей у країнах, що розвиваються, адже чим вища швидкість при ДТП - тим імовірніші смертельні наслідки у разі аварій. Тому велосипед є більш безпечним і сприяє підвищенню безпеки руху загалом. 4. Міста з розвиненим велорухом стають більш приємними для проживання та туризму. Зручна велосипедна інфраструктура сприяє зменшенню використання приватних автомобілів, а отже, менше машин їздить по вулицях, менше машин паркується на тротуарах та газонах. Зелені зони та площі повертаються людям для відпочинку та зустрічей, а це робить місто більш привабливим і для туристів. 5. Велосипедні поїздки допомагають людям підтримувати хороше здоров'я. 6. Велосипед - цивілізаційний вибір багатьох громадян Європи та Америки, його розвиток є пріоритетом у розвитку міст та громад.
Наразі вигоди, які несе розвиток велосипедного транспорту, усвідомлені громадськістю та рядом місцевих адміністрацій. Так, у Києві, Львові, Вінниці, Чернігові, Євпаторії та інших містах розвиток велотранспорту та будівництво велоінфраструктури внесені до стратегічних планів цих міст. Проте на шляху цих планів існує перешкода, яку місцеві влади усунути не в змозі. Ця перешкода – недосконалість існуючої нормативної бази у галузі велосипедного транспорту: Державних будівельних норм, Державних стандартів України, Правил дорожнього руху та інших. Ці документи у частинах, що стосуються велосипедного руху, були написані десятиріччя тому і з тих пір не переглядалися. Тому численні заходи у галузі безпеки велотранспорту, які добре зарекомендували себе у світовій практиці, не можуть бути втілені в Україні. Натомість зберігаються і відстоюються дискримінаційні вимоги до використання велосипеда, що стримує розвиток велотранспорту. Одним із прикладів, але далеко не єдиним, є те, що Державні будівельні норми передбачають тільки один тип велосипедної інфраструктури – велодоріжку, через що на більшості українських вулиць неможливо облаштувати проїзд велосипедистів. Правила дорожнього руху фактично криміналізують велосипедиста, змушуючи його рухатися тільки велодоріжкою, навіть якщо нею неможливо проїхати (як часто стається, якщо вона спроектована згідно з ДБН); тож якщо велосипедист обирає об’їхати перешкоди по дорозі, він змушений порушувати ПДР. Згідно з ПДР, велодоріжками мають рухатися також і мопеди, які розвивають значно вищу швидкість, ніж велосипедист, тому ПДР фактично створюють додаткові небезпеки для велосипедистів. Наявна нормативна база стримує розвиток велотранспорту, і, як наслідок, призводить до гальмування розвитку усієї транспортної мережі та повторення транспортних помилок Європи 60-х років.
У зв'язку із цим ми, громадяни України, платники податків, вимагаємо: 1. Розробити за участі експертів, представників громадськості, лідерів об’єднань велосипедистів, та на відповідному рівні затвердити державну програму розвитку велосипедного транспорту, якою передбачити пріоритет розвитку велотранспортної мережі у складі транспортної мережі міст та України та популяризацію велотранспорту, а також поетапний план заходів, спрямованих на втілення цієї програми до 2025 року. 2. Переглянути Державні будівельні норми, Державні стандарти України, Санітарні норми та правила та інші документи, з метою створити умови для якнайшвидшого розвитку безпечної та комфортної велоінфраструктури у містах та всій Україні. До роботи над переглядом мають бути обов'язково включені експерти, у тому числі іноземні, та представники громадськості. 3. Переглянути Правила дорожнього руху, з метою встановити недискримінаційні, відповідні досвіду європейських країн норми для руху велосипедистів. До цієї роботи мають бути обов'язково залучені експерти, у тому числі іноземні, та представники громадськості. 4. Повідомити за адресою, вказаною у цьому листі, про вжиті заходи протягом терміну, встановленому законодавством України, та якомога швидше розпочати роботу у цьому напрямку, до якої обов’язково залучити громадськість.
_________________ Уже 19 лет мне кажется, что я умею летать.
|