Цепь. О парафине и других твердых смазках

И ещё немного не по теме, хороший обувной крем и даже немного как восстановитель кожи, взято из википедии:
Оптимально применение касторового масла в смеси с льняным маслом и пчелиным воском в пропорции 8:1:1.

післявчора проїхав 600 км. Дум ав, що проїду на одному ланці, та не так сталося, на 300 км почав безбожно скрипіти.. Їхати можна було, але попереду ще 300 км, тому заїду, думаю, на прокат роверів і змащу чимось, якщо ні - то куплю в аптеці вазелін та й ним змащу. Купив вазелін, але їду на прокат.. В Микулиничах (біля Яремчі) якраз застав ще працюючий прокат, хоч була субота і година на сьому вечора.
-Добрий вечір, так і так, є чим змастити ланц?
-Є, силікон..
-Ее.., ні.. не підходить!
-Є ще ось таке, я ним все мащу (показує баночку спрею для веломотоланцюгів.)
Я подивився, діватись нікуди..
-Мастіть!..
Підходить до касети, трубочку направляє на ланц на зіроці, тисне спрей, прокручує педалом назад ланцюг - і вуаля, все змащено! (навіть на тормоз трохи потрапило).
-Дякую, скільки з мене?
-5 гривень.
-Маю 100..
-Ну тоді назад повертатиметесь - заплатите..

Така легкість вирішення проблеми мене підкупила і я майже перестав сумувати за кефіром, що його не взяв з собою у кишеню..
Іхалося добре, якраз у Ворохті я з'їхав з асфальту і поїхав по шутрованій дорозі на ПіпІван Чорногірський.
Ланц не скрипів, все перемикалося чітко.

Але яка паніка мене охопила вдома, коли я зняв і заміряв видовження ланца. По 30см шкалі оцінки видовження склало 1 мм (!). На парафіні 1 мм я наїзжую за 5-6т км, а тут за якихось 300 км.. Сумно стало. Справа в тому, що я маю ще один такий самий ланцюг Z92, їзжу на них поперемінно і парафіню їх що 500 км, сходились вони однаково до цієї поїздки.
Але хай там як, вимив я цей мащений моторексом ланц у бензині і пропарафінив його (до речі, ця мастика добряче прилипає - довелося терти боковини ланок щіткою, щоб було до блиску, ну а між роликами і піном, думаю, моя парафінерка справилась з миттям на відмінно..)

Пішов ставити ланц і тут я вздрів, що робиться на касеті і роликах..
Все в в "пластиліні" з моторексу з піском !.. очі поповзли в сторону системи (ХТ) - там така сама картина, все чорне!...
Зняв коло, касету - між нею і барабаном - та сам а чорна суміш мастила і піску.. Ну все, приїхав..
Рад не рад, прийшлося все розібрати (разом з системою), вимити в бензині, а потім в се протерти 646 розчинником, бо бензин не давав ради все відмити, ямки зірочок дальше були матові і чорні, ну просто ідеально шліфовані (на парафіні вони в мене покриті парафіном).
Короч, на миття цього моторексу я витратив більше трьох годин..
Тепер все, ніяких поливалок і спецспреїв - краще возитиму з собою парафінений ланц, або й два, якщо треба - тільки не цей масло-оливоспрейний жах !..
Або й цілу парафінерку - не так вже і важко в сумуючому результаті..

Будьте обережні - не сходіть на манівці від парафіну!!!.

В планетарке большие площади соприкосновения движущихся деталей.
Она может залипать даже на обычных консистентных смазках, а на густой полутвёрдой смеси и подавно.

В сами чашки, забавы ради, ну, почему бы и нет?
Только это решение несуществующей проблемы.
Даже дешман-втулка без уплотнений ездит 10k на одном щедром заряде смазки, и в отличии от цепи, ноги не пачкает.

Voyutichi

Ого! Якщо не важко, розкажіть трохи детальніше, де та як воно їхалося. Хоча б маршрут. Не все в цьому сенсі зрозуміло, а цікаво ж.




За таких пробігів зайвий ланцюг справді не завадить. Тим більш що він і важить небагато. Скажімо, дев'ятишвидкісний - десь біля 260 г.

минулого разу мені вдалося легко проїхати 560 км на одному ланці, думав, що і того разу вдасться, але напевно склад суміші за два роки змінився..
асфальт/не асфальт = 70/30..
ось тут описав, щоб не було офтопу в такій темі.

Купил себе как-то бритву. Красивую, хромированную, шоб на века.
И спустя два года мой ненаглядный Edwin Jagger сломался. Тупо сгнил.
Хром нанесли на прессованные опилки.
Взят копроэкономический олимп: финиш хромом скорее всего стоит дороже самого изделия.

Казалось бы, причём тут твёрдые смазки, спросите вы?
Пока ждал китайской копии своей бритвы, купил мешочек пластиковых Gilette.
Ну и заинтересовался полоской то скользящей. Удалось выяснить, что сделана она (во всяком случае верх) из полиэтиленгликоля.

Инертен, не токсичен, используется много где, в том числе как загуститель смазок и как пищевая добавка.
Температура плавления зависит от молекулярной массы, но в основном ниже 100°C.
Индексы ПЭГ 4000 и выше в нормальных условиях твёрдые.

Агитирую за прикладную наркоманию: если вдруг у кого есть под рукой "этот белый, как снег, порошок" © предлагаю пустить в дело, и поделиться результатами трипа

aidaho
Оффтоп, но йа таки при своей жоской щетине перешел на сторону "одноразовых" BIC с тремя лезвиями. И это, скажу я вам, лучше чем любой жилет фьюжн.



Страшна, вырубай


ну и это, в воде он растворим) кажется.

Плюсую за BIC, только с четырьмя

А мне интересно за канифоль.
Не очень верится, что она что-то улучшает, пушто она обычно используется для повышения трения и улучшения сцепления поверхностей. Обода под вибряки кстати можно натирать (сухой). На смычках скрипок и виолончелей она в принципе для той же цели - повышения силы трения.
А тут её - в смазку

Видать адгезию к металлу увеличивает.

Я, если шо, с детства паяю Так вот, застывшая капля канифоли откалывается и счищается с поверхности металла гораздо легче, чем капля парафина или воска.

Там замак, он же ЦАМ.

а я вже попробував..

В осад на решітку парафінерки випадає якась чорна фігня, типу дрібних пластівців. Що залишається в парафіні - невідомо, не досліджував.
Ланцюг після парафінення в парафіні з добавкою каніфолі легко пережив 5 км сильного дощу. Може це і не каніфоль винна. Треба дослідити, скільки з каніфолі залишається в розчиненому стані, а скільки випадає в осад..
Каніфолі було десь 2-3 %.

В мене на простому парафіні пережив кілька кілометрів такого дощу , що рот було боляче відкривати . На другий день їхало ніби того дощу й не було .