Куртка для сноуборду ONeill District Jacket Mens Оригінал


Начать новую тему Ответить на тему
Автор Сообщение
СообщениеДобавлено: 30.01.2012 00:31 
Аватара пользователя

Сообщения: 101
Город: місто Полтава
Пол: Муж
Возраст: 31
Зарегистрирован:05.11.2007
Привіт всім любителям активного відпочинку взимку! Ось історія однієї моєї подорожі:
Минулого року, катаючись влітку на велику, задумав я проїхатися веломаршрутами взимку на лижах.
Нарешті випало багато снігу, надворі мороз, сонячна погода. Нарешті вихідні!
Встав, приготував в подорож провізію, інвентар, запасні речі, зібрав рюкзак і вперед до нових вражень!
Доїхав до Левади, звідти пішки до дамби на Нижніх Млинах, за дамбою, на лівому березі перевзувся у лижні чоботи та став на лижі.
Задача на подорож стояла наступна: доїхати до Лукіщиного, там по ситуації глянути, мож доїхати до Головача-звідти назад електричкою до Полтави.
Помітив відразу лижню, тут вже хтось катався - ура! я не один такий! :D
Изображение
Але лижня пішла трохи не в тому напрямку, який обрав я, тому довелося пробивати власну, - задача була не така й легка - снігу намело багато, 20-30 см, тому ще була задача не з легких.
Изображение
Коли я остаточно визначився з курсом, доїхав ближче до Ворскли - наткнувся знов на лижню.
Изображение
Але далі лижню добряче "зпаскудили" пішоходи <_<
Изображение
Лижня завертає до лісу...й сліди людей зникають....видно пішки ходити там страшно :) . Зате лижня дозволяла просто таки летіти, правда не всюди - повалені дерева, пеньки, нависаюче гілля таки добряче гальмували - а обнімати дерева та падати у мої плани не входило. B)
Взагалі, хотів би відмітити, що подорож на лижах через засніжений ліс це щось! Прекрасно та моторошно водночас - їдеш якісь дивні звуки навколо, дерева риплять, вітер грає гіллям, купа слідів чи то собак, чи то вовків. У голові думка про снігову людину :D Я ніколи не катався взимку лісами - все якось степами, там просто вітер грається з тобою та де-не-де деревце.
Изображение
Изображение
Їхав я й помічав знайомі пейзажі - я тут катався й не раз! На компас не дивися, знайомі нахилені дерева, просіки, замерзлі струмки...
Так доїхав я до поляни між дома лісами
Изображение
Лижня пішла вліво на пд-зх - але мені, як в одному серіалі: "due south" - строго на південь. Тому довелося знов пробивати лижню самому.
Изображение
Изображение
Сніговий покрив був доволі мінливий та підступний - рельєф місцевості явно був не плато, тому я дуже хвилювався, бо був ризик зламати лижу, й тоді game over!. Але все проїхав чудово, й наткнувся знову на лижню...ох й радий був)). Почалися невеличкі пагорби....веселі спуски та підйоми з "потугами". Але лижня була пречудова, відчуав себе потягом на колії. ^_^
Доїхав я до Ворскли, впізнав місцину, де зазвичай на вело ми зупиняємося перепочити -у тому місці якраз річка різко повертає на пд-пд-сх.
Потрібно було підкріпитися, не даремно ж я віз ті кг-ми за плечима у таку далечінь.Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Хоч мій термос важко назвати термосом, скоріше "китайський бідон для рідин" - але моя спина, та мудра порада обгорнути його у газету видно не давала охолонути наміксованому напою на основі чаю з медом, різних трав та вітаміну С. Бутери теж були ніби з печі...теплі). Відобідавши я трохи походив туди-сюди - відчуття було якесь дивне - хм...дивно ж це так ходити після лиж. Але надовго зупинятися було не можна - все ж мороз -17 С
та вітер, а я розпарений. Тому після трапези я хутко зібрався та знов зайшов на лижню та побіг далі. І знову ж - попереду знайомі місця! Заїжджаю до прекрасного лісу, правда лижня починає дуже вже петляти, бо перешкод вистачає.
Изображение
Изображение
Далі почав звірятися з компасом-лижня кудись на йде не туди, хм...думаю ну добре подивись куди ви їхали. Мої колеги-лижники вирішили з'їхати на дорогу, що йшла крізь болото...колія там була мабуть від трактора - їхалося важко та буде не комфорно. Так доїхав до пд-зх краю Головача, при цьому зробивши невеликий гак. На ставку побачив чоловіка який ловив у ополонці рибу, доречі це була перша людина від Нижніх Млинів, від цього стало приємніше на серці. Хотів підїхати ближче та запитати де це я. Але рибалка швидко кудись пішов...хм :( . Їду далі - табличка: " Вилов риби заборонений"...а ну тепер все ясно!
Під'їжджаю до Головача, лижня кудись зникла, довелося пробивати знову власну аж до містечка. Там я перетнув дорогу, викликав великий інтерес у місцевих дітлахів та дорослих. Лижні не було й близько, я взяв курс на пд-пд-зх, до залізниці, тому перетинав Головач. По дорозі на зустріч рухалася поховальна процесія...хм, довелося звернути раніше в сосновий ліс.
Але я потім переконався, що не даремно - зустрілася знову лижня, не знаю тих лижників чи ні - але в сосновому лісі вона не була зайвою точно! Ех повітря ж там! Ніякий пральний порошок не передасть тієї морозної свіжості!
Изображение
У лісі почалися різні спуски...прямо міні Сорочин Яр :p . Вирішив я поїхати трохи далі - до ст. Головчанська, чому б й ні! Сил ще було вдосталь. Виїхав я до залізничної колії та взяв курс вздовж останньої на ст. Головчанську. Зліва проносилися товарні ешелони, які чи то мені - чи ні подавали сигнал, чомусь згадалися слова Гайдара:
"...Плывут пароходы -- привет Мальчишу!
Пролетают летчики -- привет Мальчишу!
Пробегут паровозы -- привет Мальчишу!
А пройдут пионеры -- салют Мальчишу!."
Изображение
Їхав у низині біля колії - снігу там було майже по коліно, лижню пробивати було не дуже весело, з'їхав по вище, заліз на пагорб та побачив ту ст.
Изображение
Изображение
Нарешті я присів та трохи відпочив, я дійшов я зміг! Допив ледь-теплий чай, та догриз трохи приморожені бутери.
Вирішив подзвонити другу, спитаи коли електричка назад...аж о 17-50...а зараз 13-20. Хм....подзвонив колезі, який живе у Пристанційному, відповідь та сама - решту потягів у цьому часовому проміжку повідміняли.
Чомусь після цього я відчув страшну втому. Настрій відразу нижче "плінтуса". Чекати маже до 6-ти вечора рівносильно самогубству. Тому - або повертатися назад своїми силами, автобусом або попутками. Якраз за ст. проїжджало кілька джипів, мабуть з дач. Округлі форми фізіономій водіїв та марки авто видавали у них приналежність до класу "крутеликів"...бєєє...вже краще взяти волю в кулак та доперти таки самому. Але треба було трохи перепочити, вирішив доїхати вздовж колії до станції Головач, там є вокзал - де тепло й можна перевести подих та трохи перевдягатися. Вирішено! Я знову зайшов у свою колію й побіг тепер назад. Лижня закінчилась, довелося пробивати далі...раптом почався сильний зустрічний вітер, ешелони теж створювали потоки яким просто таки кортіло мене зупинити. Я вже не біг - а ледь повз, загрузаючи у глибокому снігу. Відчуав що кг-ми за плечима таки дають про себе знати. Але ж - omnia mea mecum porto - все своє ношу з собою. Довелося терпіти, нічого скоро теплий вокзал!
І ось показалася будівля вокзалу...мабуть щось подібне відчувають коли побачать у пустелі оазис! Дійшов до вокзалу, на дверях табличка:
Изображение

Изображение
Двері всі зачинені, у приміщенні нікого. У розкладі видно, що багато потягів відмінили. От вам європейський сервіс :fool:
Вибору не було-назад, своїм ходом. Й бажано до сутінків. Тут я згадав про банани, вони якраз підмерзли - між іншим, замерзлі банани доволі смачні.
Після вже було не дов фото - я сховав фотокамеру у рюкзак. Відчував, що мороз стає міцнішим- сонце сховалося у хмарах та після 14-30 температура явно почала опускатися-добре, що взяв з собою експедиційну вушанку Columbia - от де вона знадобилася!
Головне не втрачати віру в себе, тому я підбадьорив себе, ще раз глянув карту, взяв найближчий курс до лижні крізь ліс та пн-зх край Лікіщиного. Бо саме лижня дозволить мені швидко повернутися назад. Благо, крізь ліс від вокзалу до Лукіщиного була протоптана добряча стежина, я швиденько доїхав, але щось ті банани просто таки провалилися-почав відчувати голод. У подорожі я прозапас беру ще й шоколад, взагалі не дуже його люблю - але тут він був якраз. Злегка замерзла плитка таки дала мені сил - я доїхав до лижні й середнім темпом дістався Нижніх Млинів. Там перевзувся, й пішки назад до Левади-звідти автобусом додому. Я це зміг!
Подолав згідно треку - 30 км.
Вдома я помітив, що мій пуховик був повністю мокрий - ззаду, спереду, рукава...зараз відчуваю приємну втому. Завтра, мабуть, ледь зможу ходити :o

_________________
Real men don't need motor
Изображение


Последний раз редактировалось Pan_Poltavan 30.01.2012 09:46, всего редактировалось 2 раз(а).

Вернуться к началу
shoppage  personalpage P  
 
СообщениеДобавлено: 30.01.2012 02:16 
Аватара пользователя

Сообщения: 1078
Город: г.Харьков
Пол: Муж
Возраст: 39
Зарегистрирован:20.04.2009
Зачот. А я думал, что на лыжах только на олимпийских играх сейчас катаются... :)

_________________
Век живи - век учись , а дураком помрёшь!


Вернуться к началу
shoppage  personalpage P  
 
СообщениеДобавлено: 30.01.2012 14:33 
Аватара пользователя

Сообщения: 2130
Город: Макеевка 22-я стрит.
Пол: Муж
Возраст: 45
Зарегистрирован:13.09.2007
:good:
И ни слова больше!

_________________
Да здравствует ветер, который в лицо!
Меняю гараж на территории контролируемой ДНР на аналогичный в Харькове или..., пофиг где.
קיין געלט. איך ווינטשן איר געזונט.


Вернуться к началу
shoppage  personalpage P  
 
СообщениеДобавлено: 30.01.2012 18:37 
Аватара пользователя

Сообщения: 1201
Изображения: 0
Город: г. Харьков,м. Маршала Жукова
Пол: Жен
Возраст: 31
Зарегистрирован:05.06.2006
Ну Вы даете! :smile: Це У вас гарна була денно-ранкова зарядка!

_________________
Kelly's Magnus зеленый с черным


Вернуться к началу
shoppage  personalpage P Персональный альбом  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  
  © Mishael 2003-2016
forum MAP
Мобильный вид

[ Time : 0.133s | 21 Queries | GZIP : On | Load : 0.81 ]
Reputation System ©'