Еще раз о популяризации лигерадов и о роли UCI

Модератор сообщает, что разговор о лигерадах из темы про ретро (с подфорума "Крокодиловодство") переезжает сюда.
Началось с этого: viewtopic.php?f=31&t=331333&start=435#p1814233




Замечательный ролик. Хм, я думал, лигерадство - дитя начала 70-х...

_________________
Крокодиловодство 2.0

К середине 30-х в одной Франции их делали минимум три фирмы, причем массово, сотнями или даже тысячами в месяц. Похоже, сегодня ни один подобный завод близко не стоит по мощности к тогдашним. Лигерадеры объединились в общепризнанную международную федерацию, организовали регулярные гонки и бреветы, а также кучу местных клубов. А перед самой войной все это внезапно свернулось в дулю. Причин до сих пор никто толком не назвал.

Певно, ця їхня організація була не така вже й популярна і не могла суперничати з UCI.
І заборона участі лігерадів у звичайних велогонках відштовхнула якусь частину прихильників.


http://hpv.com.ua/2015/06/statyareferat-na-temu-rannyaya-istoriya/

Тут колись вже про це сперечалися.
viewtopic.php?f=47&t=306239&start=90#p1677338

Між іншим, найбільшого розквіту (відтоді небаченого) лігерадний рух набув у тих же 30-х - одразу після UCIшної заборони. Дехто з буржуїв каже, у найбільших французьких веложурналах на ту пору третина чи половина об'яв про купівлю й продаж стосувалася лігерадів. Може, хтось колись пошукає в мережі ті видання.

Мабуть все ж не через заборону UCI, а завдяки серії рекордів встановлених під проводом Шарля Моше, які стали відомі по всьому світу. А от щодо масовості випуску лігерадів, є сумніви. Так фірма Моше випускала лігеради серійно (і зі збережених трьох десятків можна припустити принаймні сотні випущених), Ravat виробляли також. Але побутових фото з лігерадами практично немає.
Є "спортивні" і "рекламні" фото, а випадкові де?

На фото хорошо видны слабые места лигерадов: во-первых на нем невозможно заехать на бордюр, и во-вторых вся грязь из-под переднего колеса летит на седока а не проходит под ним как у обычного велосипеда. И плюс плохая поворотливость из-за длинной базы.

Лучше было бы седока разместить в такой же позе, но привод сделать на переднее колесо с встроенной в него планетаркой. Тогда и база стала бы существенно короче, и вес велосипеда меньше, и проходимость лучше.

_________________
Складной грузовоз: http://xt.ht/phpbb/viewtopic.php?f=31&t=226335
Устройство задней втулки "Школьника": viewtopic.php?f=31&t=323801
Белорусский "Аист": viewtopic.php?f=31&t=338736

Так я ж сказав "після заборони", а не "завдяки забороні". Заборона ні знизила, ані повищила популярність лігерадів. Дивіться: останній годинний рекорд (вже з обтічником) на лігераді Моше поставили аж навесні 1938 року, рівно через 4 роки після заборонного рішення UCI. Про цей рекорд (вперше в історії понад 50 км) буквально кричали у пресі по обидва боки океану, причому не лише у велосипедній. Публікації можна пошукати, я колись знаходив.
На розповсюдження лігерадів впливало багато що, але фактор UCI тут з останніх.



Сотні чи тисячі - це і є масовість у лігерадному сенсі, ось що я хотів сказати. Їх навіть зараз, мабуть, не більше, ніж тоді.

Чушь свинячья.
На лигераде нормально заезжается на поребрик, только техника другая (похоже на то, как инвалид на коляске препятствие переезжает). Грязи, представь себе, на человека попадает меньше, чем на обычном вело (а может и вовсе не попадать) - как раз потому, что ноги задраны, и всё пролетает под тобой. А поворотливость зависит не столько от базы, сколько от передней геометрии аппарата (угол рулевой, трейл и прочая хрень). Всё сказанное - из личной практики.
Кстати, лигерады есть и короткобазные - у которых каретка вынесена вперёд переднего колеса.

Недостатки у лигерада совсем другие.
1) При прочих равных условиях весит больше обычного вело.
2) Длиннобазные аппараты (с кареткой сзади переднего колеса) отвратительно едут в горку.
3) Лигерады низкие, поэтому плохо видны на дороге. Даже флажок не особо выручает.
4) На короткобазных аппаратах на плохой дороге без подвески - вилы.
5) При полулежачей позе контакты обязательны.

При всём этом лигерады очень комфортны, особенно для асфальтового дальнобоя. Но, если кто хочет ехать быстрее обычного вело, надо ставить обтекатель (лучше полный). А это уже рискованно в случае бокового ветра. У нас по осени, когда переезжаешь Неву, может влёгкую положить набок и без обтекателя .

Андрей Сахаров, а хамство ни к чему. Это я о самом начале вашей реплики. Без того вступления смысла меньше не станет.



На мой взгляд, нельзя так сильно обобщать. Разные диннобазники делают из профилей очень разного сечения, и жесткость у них очень разная. Кабы все длиннобазники были плохи на подъемах, на них бы не выиграли несколько раз 5000-км гонку RAAM (в классе лигерадов) с перевалами через Скалистые Горы. Длина горных участков в гонке - больше 1000 км.

http://millenniumstudio.net/rocky-mount ... ap-210.jpg

viewtopic.php?f=47&t=210207#p1323206

Там написано:
"Timothy Woudenberg с 2010 года держит индивидуальный мужской рекорд среди лигерадов: 4835 км за 10 дней 23 ч. 14 мин."

Так, факторів було багато.
То був час великої депресії. Основним товаром фірми Моше були веломобілі Велокар - такі собі автомобілі для бідних.

Іноді вони додатково оснащувались двигунами.

Хто не мав грошей на звичайний автомобіль, міг придбати продукт Моше.

Лігерад з самого початку позиціонувався Моше як вдосконалений велосипед, що дозволяє досягати кращих результатів. Це виправдовувало більшу приблизно в 1,5 рази вартість порівняно зі звичайним велосипедом.

Як це було і зі звичайним велосипедом на початку становлення, цільовою аудиторією були забезпечені ентузіасти техніки і велоспорту. Таких в період депресії не дуже багато (забезпечених). А тут ще й заборона на використання у велоспорті.
Шарль Моше дуже переймався рішенням UCI, і це дуже вкоротило йому життя - того ж року він помер. Його родина продовжила справу, але локомотивом був таки він.

Це, по-моєму, один з ключових міфів, трансльованих "лігерошовіністами" (людьми, що бачать світову змову проти лігерадів). Фірма Mochet робила лігеради не тільки до самої війни, але й під час війни, а різні авто - до 1959 року.
https://de.wikipedia.org/wiki/Mochet

Але якщо тільки Шарль Моше міг продуктивно рухати цю справу, то усі інші конструктори лігерадів та маркетологи - виходить, не могли? Невже для того, щоб створювати й продавати вдалі лігеради, треба бути винятковим, неповторним, захмарним генієм? Коли так, то, може, почекати ще років з п'ятсот, поки з'явиться наступний?
Якщо лігерадороби досі справді не можуть оговтатись од подій 83-річної давнини - чого тоді варті лігеради?

andr

_________________
Крокодиловодство 2.0

Забув головне. Ось цих чуваків -


- у світі істотно більше, ніж лігерадерів. Поруч з Україною (у Варшаві) в щотижневому виїзді бере участь до двохсот уніциклістів. А їх же теж не пускають у змагання UCI. І коштує цей реманент зовсім не дешево. Не кажучи вже про складнощі з пілотуванням.
Просто їм приємніше кататися, ніж скаржитись на федерацію.

Ну, от этих велосипедов точно отнять нечего - идеальная анженерная конструкция. В отличие от горбатеньких (как ни крути) лигерадов

_________________
Крокодиловодство 2.0

Вот идеальная.

P.S. Уницикл — не велосипед.

_________________
«Конструкция вдесятеро важнее материала.» andr