Комплектація
Рама: Be One Cikara 21” (530mm) 1850g
Вилка: RS Revelation 115 mm
Кермо: Ritchey Comp
Рожки:Extend
Винос:Uno Lite
Підсиділка:Ritchey
Рульова:FSA
Манетки:X5
Задня перекидка:X5
Каретка: BB-UN26
Система:Truvativ 5d 42-32-22
Передня перекидка:Alivio
Сідло:Selle X0
Педалі:Spd-520
Переднє гальмо:Avid BB7
Заднє гальмо:Avid BB5
Ручки:Deore
Ланцюг: Sram PC38
Касета: Sram 850
Передня втулка: Novatec
Передній обід: Sun DS2
Передня покришка: Racing Ralph 2.4x26”
Задня втулка: XT
Шприхи: DT
Задній обід: Alex DH19
Задня покришка:Michelin XC AT 2.0x29”
Вага 12,8 кг
Так вже історично склалося, що більшість людей котрі потрапляють на велосипедний форум починають заморочуватися всякими апгрейдами, удосконаленнями замість того, щоб просто більше їздити і тренуватися. Піддавшись хворобі, я апгрейдив свій Schwinn frontier поки не залишилася від нього тільки рама і от настав час змінити і її.
Так як я люблю і в лісі поганяти і велопохід з‘їздити була ідея завести собі ще й гібрида для астфальтових поїздок, але врешті решт я прийшов до думки, що мені потрібен 29”er. Після довгих вагань і фінансових оцінок, я зрозумів, що класичний найнер мені не світить, перш за все через те, що до попереднього байка була прикуплена досить недешева вилочка Рок Шокс ревелейшн, яку я встиг полюбити, по друге ціни на 29 вилки нічого приємного не віщували, 29 реба обійшлася б мінімум у 500 зелених. Добряче порившись в неті по найнерських ресурсах (до речі купу цінної інформації я почерпнув у велосипедистів Харкова, на їх форумі), я дійшов висновку що можна спробувати скласти щось універсальне на базі наявних комплектуючих, тим більше що геометрія 29 рам розрахована на короткоходні кантрійні вилки, а у ревелейшена 115 мм ходу, тобто в порівнянні з аналогічною ребою 29 я втрачав би лише 1,5 см за рахунок висоти 26 колеса.
На чейні була куплена вже апробована серед харків‘ян рама Be One Cikara 29”. Рама розрахована на вилку 460 мм, моя мала 490, тому навіть враховуючи різницю в діаметрі колеса геометрія майже не мінялася. Паралельно з чейна привезли покришку Michelin XC AT 2.0x29”, заявлена вага якої 660 г, а вживу всі 750 (повбивав би).
Так вийшло, що раму я отримав скоріше, ніж деякі комплектуючі для заднього колеса, тож довелося певний час їздити з колесом 26 ззаду. Враховуючи те, що у найнерів каретка розташована нижче ніж у 26, в такій комплектації я постійно чіпляв шатунами перешкоди, особливо на заболочених лісових дорогах , що в деяких випадках сприяло продовженню руху окремо від велосипеда.
Для заднього колеса був обраний дубовий і недорогий обід Алекс вагою 570 г на 36 шприх. В цьому випадку мене більшою мірою цікавила надійність колеса, а не його вага.
На переднє колесо був установлений Racing Ralph 2.4х26, що дозволило на цілих 2 см збільшити діаметр колеса у порівнянні з іншими швальбами на 2.1. Відповідно вийшов велосипед, який Макс охрестив “аццким гибридом” J
Перший тест драйв відбувася маршрутом, який має значну кількість підйомів бруківкою, астфальтом і грунтом, а також горбистими стежками Кайзервальду. Початкове враження від велосирпеда, це те, що під тобою спражній танк або позашляховик. Швидкість порівняно з 26 виросла феноменально. Фактично 1,5 км\год на кожних 10 км, а може навіть і більше. Підйоми які я раніше проходив з трудом на 32-28 зі швидкістю 13-14, проліталися на 32-26 на швидкості 17-18 з набагато меншими затратами зусиль, менше стали відчуватися горби і бруківка, їх просто швидше і комфортніше прооїжджаєш. І це при тому що обід порівняно із 26 отримав зайвих 100 г ваги, а покришка всі 150. Замість максіса ультралайт на 26 вагою у 125 довелося поставити максіс welterweight вагою 140, тобто в найважливішому місці колесо отримало бл 270 г зайвої ваги, плюс додався ротор дискового гальма, оскільки раніше я їздив ззаду із вібрейком. Правда якщо бути чесним до кінця, трохи ваги я виграв на втулці (ХТ проти діора) шприхах (ДТ проти но нейм) і касеті (срам проти сантура). До того ж не втрачаю надію все таки дістати в майбутньому рейсін ральфа 29х2.25 (580 г!!!). Жодного сповільнення в динаміці розгону я не зауважив, навпаки розкручувати велике колесо якось приємніше, велосипед також став довше їхати накатом.
На сипких і роздовбаних лісових грунтах, як слід байк потестити ще не вдавалося, лише раз проїхав трасу на майорівці, велокомп‘ютер показав приріст швидкості бл 7%, в порівнянні з часом, який я показував раніше і це при тому, що самопочуття було не найкраще і я в той день, що називається не “катив”.
Коротше кажучи суцільні плюси від апгрейду: комфорт, швидкість, проходимість усі ці характеристики серйозно виросли, ну і нарешті я отримав раму яка підходить мені за зростом.
П.С. Хочу висловити щиру подяку Максу, завдяки якому я замовив потрібні комплектуючі з чейна і який вбив купу часу на складання “аццкого гибрида”.
П.П.С. Маю надію прокотитися на 69 ері на Велодні.
Критерію [
для вибору рами, - andr] як такого особливо і не було. На чейні лежала добре апробована харківянами рама (там здається вже 3 найнери на ній склали) за дуже гуманну ціну, звичайно хотілося б колись поганати на карбоновій Orbea, але з нашим митним законодавством така рама обійдеться мабуть як топовий байк, та й невідомо чи купити її вийде. До речі біванівська рама 19 ростовки важить всього 1700 грам, так що низькорослому райдеру вона би підійшла ідеально. Я до речі спочатку думав саме над 19, але у неї верхня трууба чуть довша ніж на мому старому швіні, так що вибір пав на 21.
в мене зараз максіс 700*35-45, але добрі люди кажуть що їх і до 55 не проблема роздути, важить така камера 140 грам, під 26 аналогічна важить 180. А стосовно легких, то навіть не знаю чи їх під 28-29 роблять.