Новость: Альпіністи рятують містян від бурульок

foxdog · **Добавлено:** 01.02.2016 19:56

Kirill Yevtushenko писал(а):

mocrosoft писал(а):

Вы же не станете переводить с украинского "вродливий юнак" на русский "уродливый юноша"?

Я думаю, что и для "вроди" найдётся российский аналог.

Найдется где и какой?))

Sent from my GT-S5830i

IOleg · **Добавлено:** 01.02.2016 21:39

то як уже пішла така пиятика, поділюся трохи сердцевим болем з приводу географічних назв. Гадаю, це - близько до тематики форуму та питання, яке зараз обговорюється. Дехто з учасників дискусії якось казав, що "названия не переводятся". Так скажіть мені, будь ласка, як українці називають головне місто Австрії?
Та хай їй грець, тій Австрії, але чому Великий Бурлук - "'это Великий Бурлук". З якого переляку той Бурлук з великого, тобто "большого" став "Великим", тобто величним? Те ж саме й про Велику Бабку, яка аж ніколи не була величною, а ось великою завжди була річка Бабка, на якій стоїть та сама Вєлікая Бабка. Я вже не кажу про "Зімнєє" озеро, тобто...правильно, "Зимівне", що у Андріївському бору.

mocrosoft · **Добавлено:** 01.02.2016 22:29

Kirill Yevtushenko писал(а):

Я думаю, что и для "вроди" найдётся российский аналог.

Разумеется найдётся, и возможно, что и не один

"Красота", например - очевидный и общепринятый перевод, но дело (опять-таки!

) в том, что "красота" обратным порядком может означать не только "вроду" живого существа, данную ему самой Природой, но и просто "красу", скажем, людей, вещей, музыки и т.п.

Бегущая Черепаха · **Добавлено:** 01.02.2016 22:54

IOleg писал(а):

то як уже пішла така пиятика, поділюся трохи сердцевим болем з приводу географічних назв. Гадаю, це - близько до тематики форуму та питання, яке зараз обговорюється. Дехто з учасників дискусії якось казав, що "названия не переводятся". Так скажіть мені, будь ласка, як українці називають головне місто Австрії?
Та хай їй грець, тій Австрії, але чому Великий Бурлук - "'это Великий Бурлук". З якого переляку той Бурлук з великого, тобто "большого" став "Великим", тобто величним? Те ж саме й про Велику Бабку, яка аж ніколи не була величною, а ось великою завжди була річка Бабка, на якій стоїть та сама Вєлікая Бабка. Я вже не кажу про "Зімнєє" озеро, тобто...правильно, "Зимівне", що у Андріївському бору.

О, насправді тема Відня мене також муляла* ...
Відень(укр) - Wieden один з найстарших районів міста звідки і ймовірно пішла його назва.
Але тут на поверхню проситься, ще один факт ... Власне така назва австрійської столиці вважається слов’янізованою: чеськ. Vіden, польськ. Wieden, а ось російською Вєна ... хмммм досить пригадати співзвучність цій назві календарних місяців в році - січень,березень,травень і т.д. і запозичених латинських - январь,февраль,март ...
Що ж стосується Бабок з Балками то тут мені видається так, якщо багато столітня історія на назву не вплинула то переклад робиться з державної мови на іноземну фонетичний (чи як це правильно сказати ?!) Велика Бабка (укр), Вельіка Бабка (рос) і Velyka Babka(транслітерація) Так само повинно звучати і писатись англійською, а не Біг Грендмазер

До слова, шановні форумчани загляніть чи правильно оформлений в вас профіль, не має таких міст в світі як Kiev, Kharkov, Odessa i Lvov :facepalm:

Це дика помилка, якою б мовою ви дома не спілкувались !!! Є Lviv, Kyiv, Kharkiv, Odesa і т.д.
______________________________
* муляла, муляло,муляти - в контексті речення... Не давало спокою, мучило, турбувало. http://sum.in.ua/s/muljaty

AndySouth · **Добавлено:** 01.02.2016 23:40

Бегущая Черепаха писал(а):

почему у меня НИКОГДА не возникает жилания, обгадить тот или иной язьік, особенно на НЕ Украинских форумах ?! Почему я легкий, даже пускай исключительно диалектический оборот, воспринимаю как изюминку в общении, а не приравниваю ее к подзаборному сленгу ?!

я собственно чужие языки и не хожу обгаживать, просто ухо режет когда начинают говорить на родном языке используя 100% искуственные конструкции а в ответ на удивление начинуют рассказывает что мол а ты разве не знал что это слово используется древне украинской народностью села с западной стороны говерлы.
ок, у нас у всех есть местные особенности речи, но никто не начинает называть харьковчан - шоками.

Viktory · **Добавлено:** 02.02.2016 00:13

AndySouth писал(а):

я собственно чужие языки и не хожу обгаживать, просто ухо режет когда начинают говорить на родном языке используя 100% искуственные конструкции а в ответ на удивление начинуют рассказывает что мол а ты разве не знал что это слово используется древне украинской народностью села с западной стороны говерлы.
ок, у нас у всех есть местные особенности речи, но никто не начинает называть харьковчан - шоками.

я три рази редагувала свою відповідь, аж нарешті зрозуміла, що в мене просто немає слів, щоб це прокоментувати.

Бегущая Черепаха, IOleg
може ви? бо в мене "тонкая душевная организация"))))

mocrosoft · **Добавлено:** 02.02.2016 00:35

Viktory писал(а):

може ви? бо в мене "тонкая душевная организация"))))

Краще плюнути, та й поготів

Хай йому грець ще й гризтися.

Viktory · **Добавлено:** 02.02.2016 00:41

mocrosoft писал(а):

Краще плюнути, та й поготів
Хай йому грець ще й гризтися.

Ну, власне, золоті слова.
Немає невиліковних хвороб, є люди, які не хочуть вилікуватись ...

Бегущая Черепаха · **Добавлено:** 02.02.2016 01:06

AndySouth писал(а):

я собственно чужие языки и не хожу обгаживать

Оооо... ну тоді з написаного вищє, я роблю висновок, що Ви ходите під себе.
__________________________________
Viktory, :yes:

панянкам лайка не личить :wink:

IOleg · **Добавлено:** 02.02.2016 10:25

Viktory писал(а):

AndySouth писал(а):

я собственно чужие языки и не хожу обгаживать, просто ухо режет когда начинают говорить на родном языке используя 100% искуственные конструкции а в ответ на удивление начинуют рассказывает что мол а ты разве не знал что это слово используется древне украинской народностью села с западной стороны говерлы.
ок, у нас у всех есть местные особенности речи, но никто не начинает называть харьковчан - шоками.

я три рази редагувала свою відповідь, аж нарешті зрозуміла, що в мене просто немає слів, щоб це прокоментувати.

Бегущая Черепаха, IOleg
може ви? бо в мене "тонкая душевная организация"))))

гаразд.

як на мене, причина цієї полеміки лежить зовсім не у граматичній площині. Така сама полеміка може вестися на будь-якому сайті: музичному, педагогічному, екологічному, тощо. Дякувати Богу, що ми ще не дійшли у запалі до погроз вирахувати одне-одного за ІР, та побити, порізати-порвати на шматки і таке інше, бо ж і такі випадки неодноразово траплялися навіть тут.
Так ось, причина навіть не в тім, що комусь щось ріже слух, чи коле в очі, чи подразнює якусь ділянку кори головного мозку. Дійсно, панкам ріже слух класична музика, або коле в очі традиційна зачіска, так саме як інтелігенту навпаки. МТБшнику зле від фіксера, а шосейники не розуміють даунгільщиків. Але сварки та бійки між ними виникають не завжди. Коли я приїжджаю в Косів до родичів, та намагаюся спілкуватися з тубільцями українською, вони розуміють, що я не гуцул, але не насміхаються з мене, а, навпаки, поважають моє бажання шанувати їх. Тому, причина усіх сварок у відсутності елементарної вихованості, та поваги до оточуючих.

Бегущая Черепаха · **Добавлено:** 02.02.2016 18:48

IOleg писал(а):

Тому, причина усіх сварок у відсутності елементарної вихованості, та поваги до оточуючих.

Я б ще зауважив, що в даному контексті ми не маємо справу з звичайною базарною сваркою, впринципі і їй тут місце є . На мій погляд, тут проблема криється значно глибше, а в чому саме ?! Висновки робіть самі, щоб я нікого не образив.
Ось цитати AndySouth

AndySouth писал(а):

К сожалению эти слова не являются для меня украиноязычного украинским языком.
Это что-то в духе падонковского варианта русского языка.

AndySouth писал(а):

Нововодолажская СШ№2

AndySouth писал(а):

ухо режет когда начинают говорить на родном языке используя 100% искуственные конструкции а в ответ на удивление начинуют рассказывает что мол а ты разве не знал что это слово используется древне украинской народностью села с западной стороны говерлы.
ок, у нас у всех есть местные особенности речи, но никто не начинает называть харьковчан - шоками.

А ось, що кажуть з цього приводу професіонали:

Соціальна природа переходу на іншу мову, є природною адаптацією до умов, у які потрапляє суб’єкт, аби стати «таким, як усі» та «своїм».
Беручи до уваги той факт, що потреба бути афілійованим – прийнятим до спільноти та визнаним нею – є однією із засадничих потреб людини, глибшого соціально-психологічного чинника переходу з мови на мову шукати годі. Втім, і зводити природу мовної мімікрії, до самої потреби в афіліації – значило би спростити дійсність.
Справа у тім, що ефективність радянської політики русифікації, власне, й ґрунтувалась на тому, що змогу безперешкодно задовольнити (у дозволених владою межах) ввесь спектр потреб, визначений свого часу А.Маслоу, надавала тільки російська мова.
Натомість вперта прихильність іншій мові не обіцяла адептові ні комфорту, ні прийняття до (міської) спільноти, ні пошани, ані життєвого успіху, ба – наражала на пряму небезпеку.
Ясна річ, першою чергою страждали високі потреби українофонів. Цілеспрямована політика витиснення української мови з високих, соціально престижних царин суспільства ставила україномовну людину перед недвозначним вибором: відмовитися від рідної мови – або поставити під загрозу успішну кар’єру.
Протиставляючи вихідця із села, якому «можна» було писати українською, жителю міста, котрому це, не личило, дана логіка «уточнювала» зміст понять «городянин» та «українофон» таким чином, щоб їхній обсяг по змозі не перетинався.
Простіше кажучи, «пересічний (звичайний) мешканець міста» «не міг» бути україномовним: містянин, що повсюдно розмовляв українською, кваліфікувався або «ненормальним» (надто стурбованим національним питанням), або й не мешканцем міста узагалі (вихідцем із села, гостем із Західної України etc.).
За даних умов самим лише фактом вживання української мови людина ніби протиставляла себе міській спільноті – з усіма зв’язаними із таким протиставленням асоціаціями (хохол, селюк, бандерівець, західняк) та здебільшого зверхньою (дарма, агресивною, іронічною чи поблажливою) реакцією.
Певна річ, прагнучи зняти причину напруги, котра раз по раз виливалася мовцеві травматичним психологічним досвідом, носій української, зрештою, призвичаювався нівелювати свою інакшість, автоматично переходячи у громадському місці на російську мову, що дозволяла почутись «своїм» і задавала рівні умови на старті життя. Навпаки, вкрай утруднюючи задоволення навіть елементарних потреб у повазі, належності та (с)прийнятті.

Ну і щоб закінчити на мажорній ноті, анекдот в тему, з самого західного села за Говерлою.
- Гуцул на могилі сина:
- Чи я тебе не народив, чи я тебе не годував, чи я тебе до Унiверситету не вiдпустив, чи я тобi грошi не вiдсилав!? А ти приїхав i шо ти менi сказав? - «Здравствуйтє папа!»!?

real SIMON · **Добавлено:** 02.02.2016 23:24

Бегущая Черепаха писал(а):

«Здравствуйтє папа!»!?

mocrosoft · **Добавлено:** 02.02.2016 23:48

Бегущая Черепаха писал(а):

Гуцул на могилі сина:
- Чи я тебе не народив, чи я тебе не годував, чи я тебе до Унiверситету не вiдпустив, чи я тобi грошi не вiдсилав!? А ти приїхав i шо ти менi сказав? - «Здравствуйтє папа!»!?

Розповів Вашого анекдота на інщому форумі. Ви не проти?

Viktory · **Добавлено:** 03.02.2016 00:09

mocrosoft писал(а):

Розповів Вашого анекдота на інщому форумі. Ви не проти?

Один из моих любимых анекдотов. Ему сто лет в обед. Еще когда я жила во Львове самым большим успехом пользовались анекдоты "про москалів", которые рассказывала моя подружка с русской фамилией Афонина и я, со своей девичьей - Васильева.
Думаю, что Бегущая Черепаха будет совершенно не против.

Бегущая Черепаха · **Добавлено:** 03.02.2016 00:20

mocrosoft писал(а):

Розповів Вашого анекдота на інщому форумі. Ви не проти?

Viktory писал(а):

Думаю, что Бегущая Черепаха будет совершенно не против.

аби на користь :-P

Новости	Форум	Контакты
Отчеты	Барахолка	Реклама
Статьи	Календарь	Скидки ХТ

		На страницу Пред. 1, 2, 3, 4, 5, 6, Bce След.
Страница 5 из 6 [ Сообщений: 78 ]