flyfly писал(а):
давайте внесем ясность по поводу нереста.
ох... ну давайте внесем.
прошу прощения за многабукав.
наиболее существенное выделено жирным шрифтом.
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ, ВИКОРИСТАННЯ І ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ ТА РЕГУЛЮВАННЯ РИБАЛЬСТВА
У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
НАКАЗ
10 березня 2009 р. м. Харків № 19
Про встановлення весняно-літньої заборони
на лов риби, інших водних живих ресурсів у
рибогосподарських водних об’єктах
Харківської області у 2009 році
Відповідно до Закону України «Про тваринний світ», постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 року № 1192 «Про затвердження Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства», згідно з пп. 8.1., 8.2., 8.3., 11.1.9., 11.2.1. Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18.03.1999р. № 33, пп. 3.14., 4.4., 4.5., 4.14.3. Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999р. № 19, плану заходів щодо проведення дво- та тримісячників по охороні та відтворенню рибних запасів у рибогосподарських водних об’єктах під час весняно-літньої нерестової заборони на 2009 рік на підставі Положення про Головне державне управління охорони використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області
НАКАЗУЮ:
1. Визначити наступні строки заборони на промисловий, любительський і спортивний лов риби та інших водних живих ресурсів:
- риби на водосховищах Харківської області з 1 квітня до 10 червня 2009 року;
- риби на річках Харківської області з 1 квітня до 21 травня 2009 року в корінних водах, а любительський з 1 квітня по 20 травня 2009 року, з 1 квітня по 30 червня 2009 року в придаткових водах;
- раків в усіх водоймах Харківської області на період виношування ікри, личинок та першої линьки з 1 квітня по 30 червня 2009 року, другої линьки з 20 серпня до 30 вересня 2009 року.
2. В нерестовий заборонений період як виняток дозволити любительське рибальство на спеціально визначених ділянках водосховищ та річок з їх придатковою системою водойм (додаток 2), однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега.
3. Користувачам водних живих ресурсів припинити промисел на водосховищах та річках з їх придатковою системою водойм та зняти усі знаряддя лову з промислу до заходу сонця 31 березня 2009 року.
4. Заборонити під час нересту проводити у рибогосподарських водних об’єктах та в прибережних захисних смугах днопоглиблювальні, вибухові, бурові, сейсмологічні роботи, видобуток гравію та піщано-ракушкової суміші, проводити забір води без ефективних рибозахисних пристроїв.
На ділянках, оголошених органами рибоохорони нерестовищами (додаток 1) в період нересту заборонити пересування всіх плавучих засобів, за винятком суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних живих ресурсів.5. Інспекторському складу управління:
- довести до відома районних держадміністрацій та оповістити через засоби масової інформації населення, зацікавлені підприємства, установи та організації підконтрольних районів про встановлення строків весняно-літньої заборони на лов риби та інших водних живих ресурсі і проведення дво-тримісячника з їх охорони;
- розробити та забезпечити здійснення спільних заходів зі спеціально уповноваженими органами щодо проведення дво-тримісячника з охорони водних живих ресурсів.
- надсилати до управління інформацію про проходження нересту станом на 25 та 10 числа кожного місяця в період заборони;
6. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
Начальник управління
В. Резник
ПОГОДЖЕНО:
Директор науково-дослідного інституту біології ХНУ ім. В.Н. Каразіна, доктор біологічних наук
______________________ А. Божков
Додаток 1до наказу Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області
від “_____” ________________ 2009 р. № ________
ПЕРЕЛІК
основних нерестовищ на рибогосподарських водних об’єктах
Харківської областіР. Сіверський Донець з притоками.
1. Ділянка р. Сіверський Донець від Печенізької греблі до с. Лебяже.
Адміністративно-територіальне розташування – Печенізький район.
Рибогосподарське значення – на площі близько 8 га розташоване одне з основних нерестовищ ляща, судака, сазана.
2. Ділянка р. Сіверський Донець від дач біля с. Кицівка до с. Башкирівка.
Адміністративно-територіальне розташування – Чугуївський район.
Рибогосподарське значення – на площі 5 га розташоване одне з основних нерестовищ ляща, плоскирки.
3. Ділянка р. Сіверський Донець від мосту траси Харків – Ростов до с. Фігурівка.
Адміністративно-територіальне розташування – Чугуївський район.
Рибогосподарське значення – на площі 5 га розташоване одне з основних нерестовищ сазана, ляща.
4. Ділянка р. Сіверський Донець від гирла р. Уди до греблі ТЕЦ-2 “Есхар”.
Адміністративно-територіальне розташування – Чугуївський район.
Рибогосподарське значення – на площі 3 га розташоване нерестовище судака, окуня.
5. Ділянка р. Сіверський Донець від с. Гомольша до с. Нижній Бішкін.
Адміністративно-територіальне розташування – Зміївський район.
Рибогосподарське значення – на площі 8 га розташоване одне з основних нерестовищ судака.
6. Ділянка р. Сіверський Донець в двох кілометрах вище і нижче с. Червоний Донець.
Адміністративно-територіальне розташування – Балаклійський район.
Рибогосподарське значення – на площі 15 га розташовані нерестовища судака, ляща.
7. Ділянка р. Сіверський Донець від с. Студенок до с. Кам’янка.
Адміністративно-територіальне розташування – Ізюмський район.
Рибогосподарське значення – нерестовища і місце нагулу молоді і статевозрілих риб (лящ, судак, щука, білизна, плоскирка та інші).
8. Навкологирловий простір і гирло р. Берека (правої притоки р. С.Донець) в районі с. Петрівське.
Адміністративно-територіальне розташування – Балаклійський та Барвенковський райони.
Довжина – 3 кілометри.
Рибогосподарське значення – на площі 6 га розташоване одне із основних нерестовищ ляща, судака, сазана.
9. Річка Оскіл (ліва притока р. С.Донець) від гирла до греблі Червонооскільської ГЕС.
Адміністративно-територіальне розташування – Ізюмський район
Рибогосподарське значення – нерестовища і місце нагулу молоді і статевозрілих риб (лящ, судак, щука, білизна, плоскирка та інші).
10. Затока та система заплавних озер «Косач» від мосту в с. Коропове вверх по течії до озера «Біле» вздовж автотраси Задінецьке - Коропове.
Адміністративно – територіальне розташування – Зміївський район, територія Національного природного парку «Гомільшанські ліси».
Основне нерестовище ляща, сома, щуки, судака, в’язя, синця, головня, лина на площі 18 га.
11. Заплавне озеро «Снитьково» чотири кілометри вверх по течії річки від мосту в с. Коропове.
Адміністративно – територіальне розташування – Зміївський район, територія Національного природного парку «Гомільшанські ліси».
Основне нерестовище ляща, плоскирки, лина на площі 3 га.
12. Затока «Острови» або «Черепаше озеро» на правому березі біля сходів з бази відпочинку заводу Шевченка.
Адміністративно – територіальне розташування – Зміївський район, територія Національного природного парку «Гомільшанські ліси».
Основне нерестовище ляща, плоскирки, лина, краснопірки на площі 3 га.
13. Система мілководь та рукавів р. Сіверський Донець від місця впадіння річки Гомольші (правий берег) до околиць села Черкаський Бішкін (лівий берег).
Адміністративно – територіальне розташування – Зміївський район, територія Національного природного парку «Гомільшанські ліси».
Основне нерестовище судака, ляща, плоскирки, лина, на площі 11 га.
14. Заплавне озеро «Біле» (правий берег) біля місця впадіння річки Гомольші в р. Сіверський Донець.
Адміністративно – територіальне розташування – Зміївський район, територія Національного природного парку «Гомільшанські ліси».
Основне нерестовище судака, ляща, плоскирки, лина.
15. Ділянка річки від радіо-фізичної обсерваторії (правий берег) та Задінецького лісництва (лівий берег) до причалу човнів біля пляжу колишньої бази Турбінного заводу
Адміністративно – територіальне розташування – Зміївський район, територія Національного природного парку «Гомільшанські ліси».
Основне нерестовище ляща, плоскирки, лина.
Печенізьке водосховище.
Адміністративно-територіальне розташування – Вовчанський та Печенізький райони.
1. Система мілководь і островів у верхів’ях водосховища від с. Стариця до с. Рубіжне по правому березі та до с. Петрівське – по лівому березі (включаючи берег, що лежить поблизу останньої затоки).
Адміністративно-територіальне розташування – Вовчанський район.
Площа – 380 га.
Рибогосподарське значення – одне із найбільш цінних нерестовищ промислових риб: судака, ляща, щуки, плітки та інших, місце нагулу їх молоді.
2. Кулаківська затока – на лівому березі водосховища в районі с. Першотравневе до островів.
Адміністративно – територіальне розташування – Вовчанський та Печенізький райони.
Площа – 350 га.
Рибогосподарське значення – одне із нерестовищ промислових риб, місце нагулу і зимівлі їх молоді.
3. Мартівська затока – на лівому березі водосховища біля с.м.т. Мартове і система мілководь, біля островів вверх та за течією на 5 кілометрів.
Адміністративно – територіальне розташування – Печенізький район.
Площа – 250 га.
Рибогосподарське значення – одне із основних нерестовищ промислових риб, місце нагулу, а також зимівлі (гирло затоки) їх молоді.
4. Артемівська затока – на лівому березі в районі с. Артемівка.
Адміністративно – територіальне розташування – Печенізький район.
Площа – 300 га.
Рибогосподарське значення – одне із нерестовищ промислових риб, місце нагулу і зимівлі (гирло затоки) їх молоді.
5. Хотімлянська затока – на лівому березі водосховища біля с. Хотімля
Адміністративно – територіальне розташування – Вовчанський район.
Площа – 15 га.
Рибогосподарське значення – цінне нерестовище промислових риб, місце нагулу їх молоді.
6. Система мілководь і островів по правому березі біля с. Хотімля.
Адміністративно – територіальне розташування – Вовчанський район.
Площа – 15 га.
Рибогосподарське значення – цінне нерестовище промислових риб, місце нагулу їх молоді.
7. Ділянка правого берегу від високовольтних ліній за течією до Старосалтівської дамби.
Площа – 5 га.
Адміністративно – територіальне розташування - Вовчанський район.
Цінне нерестовище судака, ляща, щуки, сазана, плітки.
Червонооскільське водосховище.
Адміністративно-територіальне розташування – Куп’янський, Борівський та Ізюмський райони.
1. Прибережні мілководдя у вершині водосховища (правий і лівий берег) від Куп’янська – вузлового до Сенківського мосту.
Адміністративно-територіальне розташування – Куп’янський район.
Площа – 1300 га.
Рибогосподарське значення – одне із основних нерестовищ промислових риб: ляща, судака, сазана, щуки.
2. Сенківська затока і прилеглі мілководдя.
Адміністративно-територіальне розташування – Куп’янський район, с. Сеньково.
Площа – 240 га.
Рибогосподарське значення – одне із основних нерестовищ промислових риб водосховища.
3. Одноребрівська затока і прилеглі мілководдя в центральній частині водосховища на його лівому березі між с. Новоплатонівка і с.м.т. Борова.
Адміністративно-територіальне розташування – Борівський район.
Площа – 90 га.
Рибогосподарське значення – одне із основних нерестовищ і місце нагулу промислових риб.
4. Урочище “Великий острів” – система мілководь на лівому березі в районі с.м.т. Борова.
Адміністративно-територіальне розташування – Борівський район.
Площа – 150 га.
Рибогосподарське значення – одне із основних нерестовищ і місце нагулу промислових риб.
5. Солонянська затока – система мілководь на лівому березі в районі с.м.т Борова.
Адміністративно-територіальне розташування – Борівський район.
Площа – 450 га.
Рибогосподарське значення – одне із основних нерестовищ і місце нагулу молоді промислових видів риб.
6. Ділянка на лівому березі в низів’ї водосховища біля селища Піски Радьківські. Система мілководь і група островів.
Адміністративно-територіальне розташування – Борівський район.
Площа – 150 га.
Рибогосподарське значення – одне із основних нерестовищ і місце нагулу промислових риб.
7. Лозівська затока – на лівому березі в низів’ї водосховища з системою мілководь і групою островів.
Адміністративно-територіальне розташування – Ізюмський район на кордоні з Донецькою областю.
Площа – 500 га.
Рибогосподарське значення – одне із основних нерестовищ і місце нагулу молоді промислових видів риб.
Краснопавлівське водосховище.
Адміністративно-територіальне розташування – Лозівський та Первомайський райони.
Усі мілководні зони.
Рибогосподарське значення – основні нерестовища ляща, сазана, судака.
Орільське водосховище.
Адміністративно-територіальне розташування – Лозівський район.
Верхів’я водосховища та мілководні ділянки вздовж правого берега.
Рибогосподарське значення – основні місця нересту та нагулу молоді ляща, сазана, судака.
На всіх інших водосховищах, річках та їх кореневих водах. Адміністративно-територіальне розташування – Харківська область.
Верхів’я водосховищ та усі мілководні ділянки.
Рибогосподарське значення – місця нересту та нагулу молоді цінних видів риб.
Провідний іхтіолог,
завідувач іхтіологічним сектором управління Титечко О.В.
ПОГОДЖЕНО:
Директор науково-дослідного інституту біології ХНУ ім. В.Н. Каразіна, доктор біологічних наук
______________________ А. Божков
Вход
Регистрация
