ак як сб. у мене був робочий день, я не планував у нд. нічого окрім диванотерапії перед екраном.
Але ранком побачив смс від товариша-він запрошував помандрувати на лижах лісами біля Диканьки. Хм...я подумав-або провалятися весь день під ковдрою на дивані або подихати у лісі морозним повітрям та отримати нові враження. Звісно перемогло останнє.
Отже, я прийшов на автостанцію й ми поїхали бусиком до Диканьки, там перейшли дорогу, відразу стали на лижі та побігли крізь поле до лісу. Погодка була ідеальна: -4, морозець, штиль, правда не було сонця-але мож то й добре)
У полі я відчував просто ідеальне ковзання - можна було їхати відштовхуючись лише руками не затрачаючи великих зусиль. У лісі визначилися з напрямком та рушили далі
За лісом ми виїхали до мисливського угіддя
Там розкинулися широкі загороді для дикої худоби, яка чекала на кулю якогось мажора-"мисливця".
Нажаль(або на щастя) тварин я не бачив там.
При проїхали вздовж та далі нас чекав невеличкий підйомчик - я люблю бігти вгору тому попер вперед на зробив кілька кадрів:
Ми перетнули дорогу Диканька-Михайлівка та пробіглися трохи вздовж неї
Хоч на календарі вже березень, але навколо явно був ще лютий:
Я запропонував колезі помінятися палками, дуже вже цікаві вони в нього - ще радянські "Нева", виробництва Ленінградського суднобудівельного заводу(хто у танку - нині Санкт-Петербург, Росія). Цікаві окрім доволі таки сучасного на сьогодні дизайну(чорно-оранжевого кольору) ще й матеріалом - вуглеволокно(воно ж карбон). Відразу відчув м'якість у ходу - удари матеріал чудово гасить. Але на одній палці не було ремінця, а я звик опирати руку у нього, тому незвично було контролювати. Ну й ергономіка ручки не дуже - вона суцільно лита з пластмаси, без м'яких вставок -рука не сиділа як влита як в моїх Nordic cruising. Але загальне враження від них дуже позитивне - й уявіть - їм років 30-ть(!).
Далі у лісі відкрився чудовий пейзаж - зліва було провалля на 10-15 метрів вниз...відразу згадалися Карпати, хоча фото не передасть так того перепаду:
Мій колега розповідав, що десь у цьому районі є підземні печери, ніби раніше там був монастир, але туди ми не поїхали. Натомість виїхали до годівниці для лісових тварин
Навколо було повно різних слідів - лося, косулі, вепра, зайця... Значить у лісі ще є тварини - що дуже радує.
Покружлявши трохи ми поїхали назад й побігли вздовж протипожежної смуги у лісі до Диканьки:
По виїзді з лісу з'явився цікавий магістральний газорозподільчий пункт із, як сказав мій товариш, "олдскульними" вентилями, схожими на судовий штурвал.
Далі знов полем але вже з іншої сторони ми виїхали до Диканьки, зробили пару фото, бо навколишній ліс просто таки вражав зимовою красою-дерева ніби у сріблі
На зупинці ми не дочекалися автобуса та під'їхали автостопом до Полтави, що виявилося доволі весело.
Проїхали не багато-ні мало близько 7,5 км -
http://maps.google.com/maps?t=h&output=embed&q=http://www.gpsies.com/files/kmz/o/ougflzqjpxjntqdl.kmzВдома я відчув приємну втому й зробив для себе висновок - лінь фтопку!.
_________________
Real men don't need motor
Вход
Регистрация
