menu

Врятуй Боржаву!

Зелена енергетика, як що їю займаються люди несвідомs й тіки заради матеріального прибутку, може винищити усе живе.

Група людей взялася реалізовувати проект, за яким на боржавському хребті мають бути встановлені величезні вітряки. Й, як завжди робиться у нашій країні, у хід йдуть обіцянки золотих гір й процвітання регіону. Й, як завжди, за обіцянками стоять не понятні мутні схеми, невідомі інвестори, іноземна регістрація фірм причетних до проекту, інозмемні підрядники-виконавці, які навіть не є спеціалізованими у цій галузі.

 

Екологи, представники туристичного бізнесу, спортсмени, пілоти, місцеві жителі б'ють на сполох й закликають встати на захист Боржави.

Будь ласка, приєднайтесь до цього захисту!

Додавайтесь до группи у ФБ

https://www.facebook.com/save.borzhava/

Там ви знайдете багато цікавої й детальної інформації що стосуєтьсяможливої забудови Боржави й будете у курсі подій.

Для ознайомлення з проблемою запрошую передивитися сюжет місцевого телебачення:

https://www.youtube.com/watch?v=Uh3Ph--7STk&feature=youtu.be

Не будьте байдужими!

Приєднуйтесь й поширюйте інформацію!

Оцените статью:

Перепост:

Статья понравилась: supervisor,

Статья не понравилась: nanolab,


Комментарии

Комментировать в форуме...

Paganelle

Paganelle

Ок - нет ветрякам на Боржаве, нет - атомным электростанциям, нет - мини-ГЭС, нет - фрекингу. А чему тогда "да" ? Вид какого энергетического объекта радовал ваш взор?

01.03.2018 21:48
supervisor

supervisor

Тарас Микітчак

#Save_Borzhava Боржава, вітряки, погляд еколога

Изображение

Масив Боржава – один з восьми масивів Українських Карпат (УК), де представлено високогірні полонини. Загалом високогір’я займає лише 1,7% території УК і, відповідно, 0,08%, або заокруглено одну тисячну від площі України. У правовій державі просто неймовірним є факт прийняття проекту антропогенної трансформації високогірного масиву без представлення його попередньої документації місцевим громадам і фахівцям-науковцям. Перманентно уся ця одна тисячна, враховуючи особливий флористичний, фауністичний і ландшафтний склад, мала б мати найбільшу недоторканність і захист насамперед з позиції самої держави. Проте останніми роками саме ця мізерна за площею й унікальна за своєю природоохоронною цінністю територія зазнає чисельних атак бізнес-проектів із метою її повної чи часткової трансформації. Подібний приклад маємо уже зі Свидовецьким високогір’ям і проектуванням там гірськолижного курорту.

Тому для науковців є важливо побачити існуючі результати ОВНС (ОВД), рішення місцевих РДА й ЗОДА, які мали б пролити світло на низку моментів збереження природної спадщини Карпат на цьому масиві. В іншому випадку, бізнес-проекти за замовчуванням черговий раз знищуватимуть через короткотривалі грошові інтереси ділянки високогір'я, які приноситимуть у подальшому місцевому населенню постійний прибуток як з боку туризму, так і за рахунок полонинського господарства, збирання ягід.

Високогірні полонини Боржави давно використовувались для випасу, що є зрозумілим з позицій традиційних вимог полонинського господарства. В результаті цього тут переважають вторинні типи рослинності. Проте високогірні умови на вершинах цих гір забезпечили збереження низки первинних типів рослинності (наприклад, чорничники й лохинники). Приполонинні ліси й узлісся, чагарникова високогірна рослинність, ділянки з первинною трав'яною рослинністю, низка скелястих відслонень, стрімчаків і кам’яних розсипищ є оселищами раритетних видів флори й фауни нашої держави. З-поміж них, щонайменше за попередніми даними, – 16 видів рослин і 27 видів тварин Червоної Книги України (2009).
Варто зауважити, що через інтенсивне антропогенне освоєння, з цієї території, можливо повністю, зникли два червонокнижні види: рододендрон східнокарпатський (найбільш західне ізольоване оселище в Україні) і вовна гірська.

Частина боржавського масиву уже перебуває під потрійною охороною держави:
– лісовий заказник загальнодержавного значення «Росішний» (461 га), який розташований на південно-західному мегасхилі Боржавського масиву між вершинами Стій та Великий Верх на висотах до 1500 м н.р.м. (колись тут росли ялиці з обхватом стовбура понад 6 м);
– загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Потік Оса» (500 га), розташований на західному мегасхилі Боржави на схилах гір Великий Верх, Плай і Темтанек, басейн потоку Оса;
– лісовий заказник Темнатик місцевого значення (1215 га), до 1200 м н.р.м., північно-західні схили г. Темнатек.

Важливим моментом у справі з боржавськими вітряками є приполонинні ділянки пралісів і старовікових лісів, які широкою смугою оточують південні й західні схили масиву. Див карта ((http://gis-wwf.com.ua/). Якщо площі цих лісів на західних схилах Боржави перебувають під охороною у трьох заказниках, то на південних схилах не мають природоохоронного статусу. Це особливо цінні для збереження ліси на міжнародному рівні. Неможливо заперечити, що масове будівництво, створення нових доріг і комунікацій призведе до порушення існуючого рослинного покриву й мікрорельєфу. Це певною мірою змінить гідрологічні й мікрокліматичні умови на схилах. А основним завданням заповідання й охорони є не тільки збереження певної унікальної площі з її флорою і фауною, а так само охорона умов, за яких вони існують. Порушення цих умов так само матиме істотний негативний вплив, як і пряме винищення.

З огляду збереження цих ділянок, територія об’єкту ПЗФ повинна була б узгоджуватись згідно басейнового принципу і її верхня межа логічно мала б проходити по найвищих вершинах Стій, Великий Верх, Плай і Темнатек із включенням унікальних оселищ високогірної флори й фауни. У такому випадку разом зі збереження традиційного полонинського господарства, відбувалася б комплексна охорона високогірних і лісових екосистем, включно з витоками рік Боржава, Латориця, Ріка, як цінних джерел питної води

Важливою причиною занепокоєння екологів щодо здійснення подібного проекту є вплив вітрових електрогенераторів у сукупності з лініями електропередач на авіфауну (птахи, рукокрилі, деякі безхребетні). Наприклад, орнітологами опубліковано десятки наукових і науково-популярних публікацій щодо негативного впливу електромагнітного поля вітрових електростанцій і фізичних перешкод на перельоти й міграційні коридори птахів.

Окремим питанням є подальший розвиток пішого туризму і парапланеризму у цьому гірському районі, та традиційних методів ведення сільського господарства.

05.03.2018 10:08
supervisor

supervisor

Изображение
Изображение
Изображение
Emerald - Natura 2000 in Ukraine додає 3 нові світлини.
Полонина Боржава входить до екологічної мережі територій, які мають значення для збереження рідкісних видів тварин і рослин, а також їхніх середовищ існування в масштабах всієї Європи (мережі Емеральд, або Смарагдової), яка створюється на виконання положень Бернської конвенції. Мета створення мережі Емеральд – забезпечення виживання рідкісних видів тварин і рослин у довгостроковій перспективі.
Включення Полонини Боржава до мережі Емеральд (номер в реєстрі територій Емеральд України UA0000263, площа 4520 га) зобов’язує Україну, яка ратифікувала Бернську конвенцію, до забезпечення збереження природної цінності цієї території у непогіршеному стані, навіть на етапі проектування мережі.
У зв’язку з планами щодо побудови вітропарку на Полонині Боржава, що за оцінками експертів призведе до негативного впливу на природну цінність цієї території, особливо на птахів та кажанів, громадська природоохоронна ініціатива «Emerald – Natura 2000 in Ukraine” готує відповідні скарги до Мінприроди та Секретаріату Бернської конвенцієї, яка ставить під загрозу збереження природи Полонини Боржава.
На фото – підорлик малий, вид з Червоної книги України та Резолюції 6 Бернської конвенції, якому може загрожувати будівництво вітрової електростанції та Полонині Боржава (фото з інтернету).

05.03.2018 20:04
supervisor

supervisor

phpBB [video]

07.03.2018 12:22
Kirill Yevtushenko

Kirill Yevtushenko

Paganelle
То, что проверено веками и работает — сжигание угля и мазута, их много и не жалко.

07.03.2018 14:24
supervisor

supervisor

Стаття від Юлія Бурлаченко , Член збірної України з дельтапланерного спорту, кандитат фізико-математичних наук.
https://lb.ua/blog/yulia_burlachenko/39 ... zhavi.html

10.03.2018 16:41
supervisor

supervisor

Поверхневий аналіз проекту будівництва ВЕС на Боржаві
https://www.facebook.com/notes/врятуй-б ... 646435742/

11.03.2018 14:39
supervisor

supervisor

Федерация парапланеризма Украины
Друзі, гарна новина.
Минулого тижня Vladimir Perevalov від імені ФПУ провів зустріч із представником неолімпійських видів спорту Міністерства молоді і спорту.
На зустрічі обговорювалось питання забудови вітряками Боржави та передано лист-звернення.
Таке стало можливим за спраянням Заступника Міністра Яреми Олександра, який активно погодився підтримати ФПУ в спробах захистити Боржаву.

Изображение

12.03.2018 15:10
supervisor

supervisor

Професор Степан Стойко - видатний український еколог, що обґрунтував необхідність створення десятків заповідних територій, зокрема і Карпатського біосферного заповідника, національних природних парків: Карпатського, Синевирського, “Сколівські Бескиди” та багатьох інших. Він розповідає про Свидовець та чому його варто вберегти від урбанізації.
Долучайтесь до боротьби! Підписуйте петицію до Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства екології та природних ресурсів України! #боротьбаТриває
https://freesvydovets.org/#reasons
video: Polya Zapolska, Ivan Kmit
music: David Szesztay – Back
#free_Svydovets #svydovets #carpates #СтепанСтойко #свидовець #карпати

phpBB [video]

13.03.2018 17:55
supervisor

supervisor

https://scontent.fhrk3-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/29497904_1219530588180633_2585855455066346253_n.jpg?_nc_cat=0&oh=e00cdf8c669fab97865a300e60ab28ad&oe=5B64E1C0

Yurii Kanarskyi
24 березень о 7:40 ·
Напрямки розвитку енергетики у Закарпатській області

Цікавий, а головне, цілком відкритий документ.

Згідно з ним, споживання електроенергії в області становить приблизно 1,8 млрд.кВт-год, а виробництво власними ГЕС (бо інших енергоустановок немає) - близько 120 млн.кВт-год. У перерахунку на потужність енергоустановок це становитиме 500 МВт і 33 МВт відповідно.

Запропоновані альтернативні напрямки розвитку "зеленої енергетики" за рахунок МГЕС, сонячних і вітрових електростанцій, але немає жодного слова про екологічні ризики цієї т.зв. "зеленої енергетики", і в дуже обережних натяках окреслено одіозний проект ВЕС у Воловецькому районі.

А насправді, згідно з цим проектом заплановано будівництво 43 (!!!) вітрогенераторів та відповідних об"єктів інфраструктури, яке мало б охоплювати всю високогірну частину масиву Боржави площею порядку 5-7 тис.га, і загальною потужністю раптом аж 120 МВт (тобто 2,8 МВт на 1 установку).

Для порівняння - одна далеко не найпотужніша в Україні і старенька Добротвірська ТЕС на Львівщині виробляє якраз ті 500 МВт енергії, які споживає вся Закарпатська область. Так, вона "чадить" і спалює дороге вугілля, це позавчорашній день у енергетиці, але вона розташована в індустріальному урбанізованому районі і займає площу всього порядку 100 га.

Виникає питання - чи вартує потенційне виробництво заледве 25% споживаної в Закарпатській області електроенергії того, аби спаскудити цілий, надзвичайно цінний у туристично-рекреаційному і природоохоронному аспектах гірський масив, і при цьому знищити природні об"єкти міжнародного значення, збереження яких є важливою частиною міжнародних зобов"язань України у контексті асоціації з ЄС?

Висновок один - проект абсолютно неприйнятний.

http://www.carpathia.gov.ua/storinka/napryamky-rozvytku

04.04.2018 09:43
supervisor

supervisor

Теми для роздумів та міфи про «воловецьку ВЕС»
ВРЯТУЙ БОРЖАВУ·22 ЛЮТОГО 2018 Р.

частина 1

Тема №1 – В чому основна проблема «воловецької ВЕС»? Чому так багато людей проти?

Основна проблема – це встановлення на хребтах полонини Боржава. Наслідки будівництва зіпсують пейзаж і вигляд Боржави назавжди. А це напряму конфліктує з розвитком туризму і рекреації, має значні екологічні застереження, повністю закриває Боржаву для повітряних видів спорту, конфліктує з проектами будівництва гірськолижної та туристичної інфраструктури.
Якби дана ВЕС встановлювалась в іншому місці – жодних застережень не виникло б і величезна більшість громадян підтримали б її.
Міф №2 Активісти хочуть домогтися скасування проекту?

Зовсім ні! Усі активісти за будь-які проекти альтернативної енергетики. Активісти просять перенести ВЕС з полонини Боржава в інше місце.
Міф №3 – ВЕС – це енергія для району

ВЕС генерує енергію в загальну мережу. Тому ВЕС не може виробляти енергію для окремих районів.
Міф №4 - Здешевіння енергії для населення України.

ВЕС належатиме іноземній компанії. Компанія продаватиме енергію державі Україна за завищеним ("зеленим") тарифом по 0,1Є/квт (енергію з ТЕС держава купує по 0.04Є/квт) тобто в 2,5 разів дешевше.
Україна купуватиме дуже дорогу енергію у приватної іноземної компанії за кошти з бюджету.
На початковій стадії переходу України до збільшення джерел альтернативної енергії (найближчі 10 років) - чим більше буде таких “дорогих джерел” тим дорожчою буде електроенергія для населення.
Міф №5 – Дешевша електроенергія для жителів району.

Для жителів району вартість електроенергії ніяк не зміниться у меншу сторону.
Міф №6 - в Україні дефіцит електроенергії і ця ВЕС допомагає нашій державі.

В Україні завжди був надлишок генерації енергії. Після відключення частини Донбасу і цілого Криму - надлишок став ще більшим.
Увесь надлишок продається за кордон за валюту і це є одна з складових наповнення бюджету чи заробітку приватних генеруючих компаній.
Навіть, якщо теоретично в Україні почнуться проблеми з генерацією, електростанції всередині Бурштинського енергоострова не зможуть якось суттєво допомогти Україні.
Міф №7 - на Закарпатті проблеми з електроенергією, а ВЕС їх вирішить.

Закарпаття знаходиться в так званому "енергетичному острові Бурштинської ТЕС".
БуТЕС генерує в середньому 600Мвт*год. Загальна генерація всередині «острова» - до 2400Мвт*год. Максимальне (зимове) споживання усього острова - до 1100Мвт Закарпаття вдень влітку споживає 250Мвт а взимку ввечері (коли найбільше навантаження) до 450МВт. Надлишок продається за кордон. Проблеми з електрикою в деяких районах закарпаття пов'язані зі зношеністю і недосконалістю інфраструктури передачі енергії а не з браком її генерації.
Міф №8 – «Воловецька ВЕС» допоможе Україні стати більш енергонезалежною

Ця ВЕС буде підключена в мережу всередині «Бурштинського енергоострова», який сам по собі є певною мірою відокремлений від загальної мережі і модернізований в першу чергу під забезпечення експорту електроенергії за кордон. Крім того смт. Воловець знаходиться дуже близько до основних ліній передачі енергії за кордон.
Тому ця ВЕС як і інші в середині «острова» не може суттєво допомогти «великій Україні» з енергонезалежністю.
Тема №9 – введення в експлуатацію таких ВЕС частково робить нас менш залежними від російських газу і нафти.

Так зробить. Коли таких ВЕС буде дуже багато і всі вони будуть рівномірно розпреділені по території України і натомість позакривають більшість ТЕС і АЕС. Наразі це щось з розряду фантастики.
Відсоток енергії згенерованої альтернативними джерелами в Україні станом на 2017 рік складає УСЬОГО 0,6%.
Крім того введення альтернативних станцій не стало причиною закриття хоч одної ТЕС чи АЕС. Тобто вони і далі будуть працювати за старими методами та на старому пальному.
Міф №10 – якщо збудувати «воловецьку ВЕС» та ще кілька подібних, це дозволить «закрити» БуТЕС чи інші вугільні електростанції.

Нажаль, закрити єдину велику ТЕС в межах «острова» непроста справа. Проблема ВЕС у тому, що їх генерація залежить від погоди і вітру. Також недоліком ВЕС є мала «маневренність» і це часто є причиною «перекосу мережі». А саме ТЕС є найбільш «легкоманевреними» видами електростанцій. ГЕС, що мають гідроакумулюючі станції, також використовуються для стабілізації мережі. ВЕС не мають жодних акумулюючих засобів. Тому ВЕС не можуть бути єдиним джерелом енергії, якими би екологічно чистими та «зеленими» вони не були.
Міф №11 - Інвестор вкладає мільйони євро в регіон

Вартість проекту 120млн євро і цю суму чиновники називають «вкладом в регіон». Але, оскільки ВЕС на 100% належатиме інвестору - всі ці гроші він вкладає в свій ВЛАСНИЙ засіб заробляння грошей.
Причому насправді не такий вже він і інвестор, так як гроші на будівництво сам бере кредитами у Європейських банках.
Тому інвестор тут - банки. "Інвестора" правильніше називати - БІЗНЕСМЕН.
Наразі нам відомо що все вкладає інвестор в регіон - це плата за оренду ділянок двом районам - 1,5млн/грн на рік (це по 37грн 50коп на одного мешканця двох районів).
Також інвестор платитиме податки з кількох десятків влаштованих працівників та сплачуватиме ПДВ державі за продану цій же державі енергію.
Тема №12 – чи є «Воловецька ВЕС» є чимось унікальним, вийнятковим і обов’язковим?

Зовсім ні. У найближчі роки на Закарпатті та Львівщині плануються проекти близько десяти подібних ВЕС різної конфігурації і потужності. Розробники цих проектів виявилися більш далекоглядними і відразу вибрали місця що не конфліктують з туризмом, спортом і місцевим бізнесом.
Через 5 років побудова ВЕС стане буденною справою для України і тоді усі задумаються чи варто було під одну з десяти ВЕС нищити Боржавську полонину.
У проект вчепилися місцеві чиновники двох бідних районів, тому що бачать в цьому порятунок району. А «нічия» земля що є в їх управлінні, яку можна без зайвого галасу віддати, саме на полонині Боржава.
На жаль, ніякого порятунку для цих районів немає. Є просто тимчасове матеріальне покращення і вже за кілька років стане зрозуміло що регіону цей проект не приніс більшості з усього обіцяного.
Запитайте жителів районів, де вже стоять ВЕС. Чи вплинули якось ці ВЕС на розвиток регіону? Ніяк не вплинули!
Міф №13 - Турбота про екологію.

Звісно, ВЕС – це один з найбільш екологічно чистих способів генерувати енергію. Але захисники Боржави обурені місцем встановлення і наслідками процесу будівництва.
Установка ВЕС зруйнує вигляд Боржавської полонини. Будуть розкопані майданчики під установку, створена дорога, яка може витримувати великі навантаження. До прикладу щоб завезти увесь бетон і арматуру на хребет, за приблизними розрахунками, потрібно зробити 16 тис ходок 20-ти тонними вантажівками.
Між усіма вітряками буде прокопано рів 2-метрової глибини, а який буде закладений потужний кабель.
Можливе порушення балансу локальних екосистем. Можливий вплив на родючість чорниці, грунтові води. Через відлякування птахів може порушитися баланс комах і землеводних (в т.ч. змій).
Список дуже довгий. Ретельним дослідженням впливу повинні зайнятися відповідні профільні наукові установи.
На жаль, інвестор приховує дуже важливий документ – ОВНС (оцінка впливу на навколишнє середовище) та результати його експертизи, який для нього «розробили» приватні фірми.
У світлі усього вищевказаного «турбота про екологію» виглядає дуже сумнівно. Можливо екологія колись покращиться десь за тисячі кілометрів де можливо колись завдяки альтернативній енергії закриють хоч одну ТЕС або АЕС.
Міф №14 - Депутати - господарники.

Господар - це той хто з нічого робить щось. Або там де не було нічого, щось будує. Або ремонтує чи відновлює те що зламане і т.д.
Все що зробили "господарники" - віддали за безцінь землю своїх дідів і своїх внуків. На тому їх участь і робота закінчується.
ВЕС будуватиме, експлуатуватиме і отримуватиме прибуток на 100% НЕ Українська компанія.
Міф №15 - Наповнення бюджету району.

Іноземний господар - платитиме за оренду ділянок на воловеччині АЖ 600 (чи 720) тис. грн.
Свалявському району платитиме у два рази менше. Дивно чому ділянки на свалявщині у 2 рази дешевше обійшлися інвестору ніж на воловеччині? Чому на свалявщині не домагаються більшої плати за оренду, хоча б такої як на воловеччині?
Це сума яку отримує ОДИН львівський середній програміст чи ОДИН будівельник-заробітчанин у Польщі (при зарплаті 1500Є на місяць.)
Наскільки це велика сума - думайте самі. І чи вартує поховати перспективу розвитку туризму в районі на мінімум 35 років за ОДНУ зарплату.
Чому в оренду здали ділянки тільки під опори? Могли віддати в оренду землю і під «охоронні зони», адже де факто ці території всеодно більш ніяк використовувати вже не можна буде.
Тема №16 - Податки в район

Ні забудовник ні депутати на пряме запитання - «яка ж сумма податків до району від діяльності генеруючої компанії надходитиме в район згідно приблизних розрахунків?» (чи того бізснес-плану, який інвестор подав депутатам) назвати не змогли. Назвали тільки соц. платежі від зарплат 25-ти працівників.
Міф №17 – Нові робочі місця

Забудовник називає цифру - до 25 працівників. Це багато?
Оскільки ВЕС це дуже високотехнологічна справа і потребує висококваліфікованих фахівців - всі вони будуть "привозними".
А враховуючи що фірма зареєстрована у Воловці не має всіх ліцензій та сертифікатів на таку діяльність, виходить що укладатимуться договори з підрядниками. І всі податки під час будівництва платитимуться за місцем реєстрації підрядника.
ВЕС - це повністю автономна комп’ютеризована система. Люди там потрібні тільки у випадку ремонту – і то, це дуже круті фахівці, яких власник привозитиме.
Міф №18 - поява такої фірми - успіх для бізнесу в Україні

Забудовник сам заявляє що кінцевий бенефіціар - на 100% НЕ українська компанія і навіть не має в долі українських партнерів. Тому це на 100% не український бізнес.
Міф №19 - своїм героїчним вчинком мешканці воловеччини і свалявщини допомагають країні.

Чим більше енергії згенерує ВЕС і продасть в загальну мережу за супер дорогим "зеленим тарифом" тим більше енергії зекономлять олігархічні компанії для продажу за кордон. Тому допомагаєте ви саме цим компаніям, ціною власної землі і блокуванням розвитку туризму. Молодці.
Міф №20 – більшість депутатів воловеччини підтримують цей проект

З 26 депутатів «ЗА» проголосувало 15, один утримався.
15 з 26 – це невелика більшість. Дуже важко таку більшість назвати переважаючою.
Міф №21 – Установка ВЕС – це розвток промисловості у районі.

Промисловість – це коли створюється місцеве підприємство, створюється значна кількість робочих місць. Податки і збори від цієї промисловості в значній чи повній мірі надходять до місцевого бюджету.
Місцеві чиновники просто за безцінь віддали землю під чужий бізнес. Адже:
- ВЕС належить на 100% не українській компанії
- 25 робочих місць це зовсім мало для такого району
- розмір податків окрім відрахувань з цих 25-ти працівників забудовник не може назвати.
То хіба це «промисловість в районі?». Крім того різного роду інвестиційні проекти повинні доповнювати один одного а їх економічний потенціал плюсуватися. Віддати землю під один проект щоб заблокувати можливості для багатьох інших – це абсурдно!
Якщо ВЕС це промисловість, то на полонині буде промислова зона?
Міф №22 – ВЕС – це розвиток регіону

Розвиток це коли один інвестиційний проект доповнює інший, а їх економічний ефект плюсується.
Віддати землю під один проект і заблокувати цим перспективу розвитку інших – це свідоме блокування розвитку. В совковому союзі це називали врєдітєльством і за це карали.
Міф №23 – розвиток інфраструктури

Нам відомі наступні об’єкти:
Дорога на полонину – але ця дорога потрібна забудовнику щоб доставляти будматеріали і самі вітряки. Тимбільше ця дорога вже давно є офіційно на картах. Тобто це не будівництво а «модернізація».
Модернізація підстанції у Воловці – але ця підстанція потрібна забудовнику для підключення в мережу. Він отримує вже готову – навіть будувати нову не треба. Так само як ЛЕП.
«Дерева» з сонячними панелями – кілька таких інвестор встановив щоб задобрити селян. Мабуть дуже необхідна річ селянам. Всі бабці і дідусі мабуть відразу побігли заряджати свої смартфони, планшети і ноутбуки.
Реконструкція «будиночку культури» ??? названа на зустрічі. Так і не зрозуміло це окремі кошти чи з коштів оренди.
Міф №24 – ВЕС дуже потрібна місцевим громадянам бо покращить розвиток регіону

Пропонуємо, якщо ВЕС всетаки поставлять, зустрітися з громадянами через 5 і 10 років і запитати їх як покращилось їхнє матеріальне становище і зросли доходи завдяки ВЕС? Попросимо показати ті чудові інфраструктурні об’єкти збудовані інвестором (окрім дороги і ремонту підстанції звісно).
ВЕС в Старосамбірському районі стоїть вже майже 5 років. Як там покращилось життя громадян завдяки проекту? А ніяк. Бо їм від ВЕС ні холодно ні тепло.
Вони підтримують ВЕС бо це зелена енергетика, бо ВЕС не псує природу і екологію, збудована на пустирі поза населеними пукнтами, там немає туризму, і головне – ВЕС не заважає нікому вести свій власний бізнес. Тому люди мають право гордитися тим що в їх районі стоїть така ВЕС. Оскільки територія ВЕС там огороджена і охороняється – то цей проект створив кілька робочих місць – для сторожів.
Міф №25 – Дорога на полонину

Дорога потрібна забудовнику для доставки на полонину будматеріалів і самих вітряків. А також щоб доставляти туди ремонтників чи пожежників в разі пожежі. Інвестор великодушно надасть можливість користуватися дорогою громадянам, видаючи це як інфраструктурний об’єкт.
В усьому світі доступ до природніх заповідників обмежений. Туди зазвичай заборонений рух транспорту з ДВС. А туристам не можна проносити пластик, горючі матеріали. Не можна розводити багаття поза спеціально відведеними для цього зонами. Тобто такі міри прийняті для збереження природи.
Дорога на полонину з Воловця – відкриє легкий доступ пролітаріату. А той відразу помчить на шашлики-пікніки і «відпочинок на природі». Чим такий відпочинок закінчується ми знаємо – тоннами сміття, пластику, пляшок і, вибачте, презервативів. Маємо приклад – водоспад Шипіт. Але там є спеціальна служба яка щоденно це все прибирає! І вхід там платний.
Хто ж буде прибирати полонину? Чи не доведеться наймати працівників-прибиральників та купувати техніку що знівелює доходи від оренди?
Збирачі чорниць мають змогу діставатися полонин а їх робота триває усього кілька тижнів на рік. Крім того відносно затруднений доступ рятує чорниці від «непрофесіоналів».
З точки зору захисту природи – відкрита дорога до природніх заказників – це не є добре.
Міф №26 – Оглядовий майданчик на вітряку привабить туристів.

Лізти на гору щоб з висоти 100м помилуватися горами – це всеодно що плавати в морі в надувному басейні.
Звісно люди хочуть помилуватися красою гір з висоти – і для цього у них вже 10 років на Боржаві є єдиний нормальний спосіб – ПАРАПЛАН ТАНДЕМ. На якому за доступну плату люди можуть побачити полонину піднявшись не на жалюгідних 100м а на 1000-1500! І дивитись можна не з одної точки під шум мотору і лопатей а облетіти хребет куди душа забажає.
Нам не відомі випадки великого зацікавлення ВЕС серед туристів наприклад в Старосамбірському районі. Ви колись чули що туди спеціально їдуть туристи? Хочуть залізти на верх? Може ви чули що десь в іншому місці відвідування ВЕС це якась особлива туристична атракція?
ВЕС така сама приваблива для туриста як «вишка» мобільного зв’язку чи автомийка.

02.05.2018 18:21
supervisor

supervisor

phpBB [video]

07.05.2018 18:46

Pidalik

А если ветер с Роттердама будет дуть то это ж капец какой дорогой ветер будет. :facepalm:

07.05.2018 22:00