menu

Сплав Райгород - Ладижин

Avo

Avo

  • 04.06.2015 14:38
  • Просмотров: 289

Звіт

про сплав Райгород – Ладижин     

24 – 25 травня  2015 р.

 

            Ось і настав час, коли, накінець, з’явилась нагода випробувати у поході, під час сплаву, нову байдарку. А насправді весь похід був випробувальним: вперше на байдарці, нова байдарка NERIS А- 450, новий намет TerraincognitaSKYLINE 2 LITE,  вперше самостійний  сплав. Вирішив сплавлятись на Південному Бузі  від Райгорода до Ладижина. При виборі місця старту і фінішу враховувалась можливість доставки до води і повернення додому.

            На берег прибули об 11-й годині  24 травня. Хороша сонячна, безвітряна, жарка погода. На березі добре місце для стоянки, дерев’яний причал, зручне місце для старту. Збори, перекус, упаковка, загрузка і о12-30 відчалили. Сплавлялись  удвох з онуком.

            Похід  планувався по карті з гугла. Враховуючи короткочасний вихід на ставок, про що писав на форумі раніше ( швидкість при греблі в середньому 5-6 км ),  передбачалось протягом першого дня пройти біля 30 км, а решту 8 км наступного дня. Проте життя внесло корективи. Протягом  перших п’яти кілометрів – це до мосту у Нижній кропивні –   ще була помітна невелика течія і максимальна швидкість сягала  6,3 км/год. А далі течія майже зникла і  до кінця сплаву її  уже не було.Зрозуміло, що це водосховище і на неї я не розраховув, але констатую лише факт прив’язуючи його до орієнтиру на місцевості. З  кожним  кілометром ставало усе жаркіше, гребли без особливих  зусиль, онук  часто відпочивав, тож в основному працював я один, а онук  відповідав за бінокль і карту ( я  за GPS).

            Напроти села Щурівці о 14-30 причалили до правого берега і зробили невеликий перекус. Виявилось, що тут була стоянка туристів: залишки вогнища і обладнане місце для бані. Щодо наявності води не знаю, не шукали. При потребі можна набрати на протилежному березі у селі. Тож короткий перекус, розминка для ніг і далі вперед.

            Планували чалку на нічліг приблизно о 18-й  годині. Але підходяще місце знайлось о 19-30 на лівому березі. Як орієнтир, на правому березі водокачка  для подачі води у Ладижин, а приблизно один км нижче на лівому березі виділяється сосновий мис там ми і чалились на нічліг. Галявина для намету та вогнища хороша, правда, місце для чалки погане, особливо для катамаранів. На мисі є пам’ятна металева табличка з інформацією про те, що колись тут був табір рибалок заснований Генадієм Коломіним. Встановили намет, повечеряли і  о 22-й лягли спати.

            Підсумовуючи перший день можна сказати, що плану не виконали: пройшли 25 км замість 30-ти. Від Райгорода  і до місця нашої ночівлі  кількість місць для чалки дуже обмежена, значна частина берегів заросла очеретом. Напроти цього мису у селі Маньківка є джерело з дуже смачною водою, місцеві називають його “ринва”. Кажуть, що ця вода має мінеральні властивості. Саме джерело знаходиться призно 500 метрів від берега. До нього веде стежка вздовж рівчака, котрий з нього тече.   Дивись фото

Наступного дня підйом о 6-й.Сніданок, збори, загрузка і о 7-30 відчалили до протилежного берега. Знайшли джерело, набрали води і далі до фінішу. Цього дня з самого ранку і до завершення сплаву нас супроводжував зустрічний вітер приблизно біля 7 м/сек.  О 12-й годині фінішували на міському пляжі. Спакувались, покупались і вирушили на автовокзал, відстань до якого 2 км по карті.

            На пляжі познайомились з керівником місцевого клубу водного туризму “Таймень” Григорієм Івановичем. Він нам допоміг і провів до автовокзалу.

 

Р.S.  Перший самостійний похід виявився вдалим. За винятком  часових обмежень (підлаштування під рух автобусів), що вплинуло на кількість та якість фото-відеозйомки та деяких організаційних прорахунків. Все це буде враховано у майбутньому.

Коротке  відео можна переглянути за адресою  http://youtu.be/aQ45Ymal1Pc

            

Оцените статью:

Перепост:

Статья понравилась: Таких нет

Статья не понравилась: Таких нет