Роднянські Альпи, Румунія - похід двотисячниками

Прекрасний похід румунськими Карпатами по національному парку Роднянські гори.

Маршрут: Львів - Марамарош-Сігет — Борша — г. Петросул (2303 м) — г. Бухаеску Маре (2268 м) — г. Ребра (2119 м) — г. Кормайя (2033 м) — г. Лаптеле Маре (2172 м) — г. Гаргалау (2159 м) — г. Омулуі (2135 м) — г. Інеу (2279 м) — г. Інеуц (2222 м) — водоспад Кайлор — Борша — Марамарош-Сігет - Львів.

Маршрути добре марковані.
 

Тривалість - 5-6 днів.

Протяжність - 62 км.

Рівень - середній, не потребує скелелазного спорядження.


Вода - джерела є на протязі всього маршруту в межах 4-ох год. переходу, точно є біля позначуваних місць стоянок. У випадку, якщо плануєте ночувати на хребті поза стоянками - беріть з собою по 1,5 л. на брата - вистачить і на вечерю і на сніданок.

Дрова: нема, користуйтесь пальниками. У нас на двох на 5-ть днів пішло менше 200 г. газу (користувались і на сніданок, обід і вечерю). Тим більше це національний парк, де вогнища заборонені. 

Маршрут з описом тут 

Загальні враження:

Дорога: зі Львова чудово - поїзд відправляється о 20-40, прибуває на кінцеву - Солотвино 1,- о 08-45. Купе - 160 грн. П'ятнадцять хвилин пішки до митного переходу, 5 хв. там,- і ви в Марамурешту-Сігет, Румунія. Врахуйте, що о 10-15 йде автобус до Борші - точки старту. До автовокзалу добратись просто: з митного пропуску йдете весь час прямо до залізничного переїзду. За шлагбаумом повертаєте у вулицю наліво - до автовокзалу. Загалом від митниці - 12 хв.

Квиток - 14 лей (орієнтовно 80 грн.). Автобуси комфортні, з кондиціонером. Будьте готові стояти - сидячі місця тільки по попередньому бронюванню (як його зробити - а біс його знає)). Час їзди до Борші - 2 год.  Виходите в центрі біля міської лікарні, ліворуч від неї починається маркований синьою рискою маршрут.



Ночуєте біля метеостанції та озера Лезер. Красиво!)) 
 
Якщо захотіти і якщо мета пройти маршрут за 4 дні, можна в перший же день піднятись до Петросула і дійти на ночівлю до місця з водою за вершиною Ребра
- озеро Ребра з джерелом. Але це до снаги тільки витривалим та міцним, бо темп має бути високим + значні перепади висот. Я б не рекомендував.

 

З Петросула прекрасні види на Вкраїну милу,- в гожу днину видко Говерлу, Піп Іван Чорногірський, Мармароси. І чудовий вигляд на гірську Румунію (фото постити не буду, мус'те самі то побачити).

 

Вівці. Вівці. Навколо вівці. На кожному схилі вівці. Не дивлячись на те, що Родней - нацпарк, на кожній полонині кошари. Скоріш за все, з ними перестрінетесь і ви.

Будьте обачні, кожну отару пасуть по декілька дебелих вівчарок-вовкодавів. Вони не чіпатимуть вас, якщо ви не займатимете вівці.

Попри певну екзотику для городян, таке нашестя овець має і негатив: витоптують і випасають всю флору, зганяють всю фауну.

За 5-ть днів ми побачили зблизька тільки одну гадюку та сімейство пташок. Дуже рідко пролітав шуліка та раз здалеку запримітили орла.

 


Зате коні, вівці, віслюки...))

Гора Інеу дуже красива і навіть небезпечна - надто стрімкими є її лівий спад. Але краса дійсно заворожує. Як на мене, саме вершина та долина перед нею на підході - саме мальовниче видовище маршруту! Тільки Інеу часто в хмарах((

 Те, що з горами не жартують свідчить декілька пам'ятних хрестів,- один на підйомі до Петросула, інший - до Інеу. Будьте обачні!

Цікаво, що ми єдині йшли в напрямку від Петросулу до Інеу. Решта, а ми зустрічали багато груп- в основному румуни й поляки,- йшли у зворотньому напрямку. Чому? Не знаю... Спуск до водопаду із полонини Стій досить крутий, але з Петросула до Борші - не менш крутіший. Одним словом, як вам зручно))

Від найбільшого водоспаду в Румунії - Кайлор,- варто піднятись по доріжці, маркованій червоним трикутником. Метрів 200 - і ви біля невеликої, проте мальовничої печери. До речі, цим же маршрутом ми і спускалися з полонини Стій. Майте на увазі - це круто вниз, навантаження на коліна добрячі((

З Борші до Марамурешту-Сігет найкраще добиратись автостопом. Вам в цьому допоможе картонка з написом Siget (візьміть у вуличних продавців папір та ручку). Два водії, що нас підвозили автостопом, відмовились від плати за проїзд. До речі, люди привітні та приязні.

Майте на увазі, що зворотній поїзд з Солотвино відправляється о 17-25. Про квитки подбайте заздалегідь.

 

Підсумок: Карпати тут інші, ніж наші. Гостріші ніж Мармароси. Чудово те, що куди не кинь оком - хребти та вершини. Південніше проглядається найвищий масив румунських Карпат. Добратись нескладно, по витратам ми вклались в 862 грн. на брата (проїзд+харч+подаруночки додому). Не купляйте місцевий шоколад - то швидше шоколадний продукт,- ге... З мінусів - бідна флора і фауна, на відміну від Татр чи тих же Мармарос. Зате можна купити бриндзи))

Карти тут: http://zaplichnyk.blogspot.com/2015/09/2.html