Люди, гори, коні, інколи ішаки внутрішнього Тянь-Шаню

Аеропорт Стамбула – це Вавілон. 600 воріт. Бориспіль-30. Місто в місті. 1,5 години до прильоту Юлі. Намагаємось вияснити до яких воріт прибуде іі рейс. Вайфай в аеропорту то особливе. Лише на місцевий телефон або під ніком кафе використовуючи його пароль зайти в мережу.  Не вияснили сповзли ще раз під перевірку служби безпеки для прибувших. Рамка металошукача спрацьовує на мої велоконтакти. Мля витягую все з рюкзака, а там павербанк, мультитул і металева чашка. Лиш би не відібрали мій кранк бразерс м17 буде западло. Безпека цікавиться кругленьким павербанком чи випадково не вибухівка. Пройшли другий раз перевірку, ну і полупокери)) *KISSED*   Наступний рейс до Бішкека через 9 годин є шанс знайти Юлю. Ми на центральному перехресті неспіша кочуєм по підлозі від європейських туристів. І тут Саня каже все ми надибали Юлю. Вона в піцерії. Через годину ми ситі пішли шататись. Дюті фрі –рахат лукум тарілки з кубиками для проби. Напробувались хочеться чаю. Попили чаю. Можна і полежати. Знайшли невеликий зал. Дивимось на літаки які майже кожну хвилину злітають і сідають.
Раза три ми міняли наші місця вилежування.

Вечір.Грузимся в невеликий аеробас він забитий під завязку. Відчуття маршрутка типу богдан. Жара. Люди хлепчуть воду, чай, стюардеси літають віниками. Причому красивими. Розумію пращурів, які привозили турчанок з походів. Летіти більше 5 годин плюс 3 години часового поясу. І прилетіли в ранок. Красиві старі гори. Збігли по трапу з літака. 10  хвилин і ми пройшли прикордоний контроль (в Киргизію нам можна до 90 днів) Митник розчаровано протягнув ааа туристи навіть не сканував наш багаж. В аеропорту нас зустрів Руслан – зять товариша Юліного брата, який живе в Києві. Погрузили на джип багаж і поїхали на квартиру. Але спочатку поміняли гроші на місцеві. Курс 1 долар до 67. План зібрати велосипеди-поспати-поїсти-зібратися в дорогу взавтра старт. Руслан винайняв за 30 доларів за сутки 3 кімнатну квартиру з хорошим ремонтом і інтернетом. Швиденько зібрали велосипеди. Перескочили  в ларьок  купили лепешок, кавуна овочів, чай. Перший шок. В крані питна гірська вода, але в чаї дає цікавий присмак. Сон до 2 годин місцевого часу. Приїхав Руслан.Поїхали подивитись місто і зробити закупи на подорож. Харчі, і необхідні товари. Закупились.
Багато українських товарів. Продають коричневий цукор в кусках