Тарас Микітчак
#Save_Borzhava Боржава, вітряки, погляд еколога
Масив Боржава – один з восьми масивів Українських Карпат (УК), де представлено високогірні полонини. Загалом високогір’я займає лише 1,7% території УК і, відповідно, 0,08%, або заокруглено одну тисячну від площі України. У правовій державі просто неймовірним є факт прийняття проекту антропогенної трансформації високогірного масиву без представлення його попередньої документації місцевим громадам і фахівцям-науковцям. Перманентно уся ця одна тисячна, враховуючи особливий флористичний, фауністичний і ландшафтний склад, мала б мати найбільшу недоторканність і захист насамперед з позиції самої держави. Проте останніми роками саме ця мізерна за площею й унікальна за своєю природоохоронною цінністю територія зазнає чисельних атак бізнес-проектів із метою її повної чи часткової трансформації. Подібний приклад маємо уже зі Свидовецьким високогір’ям і проектуванням там гірськолижного курорту.
Тому для науковців є важливо побачити існуючі результати ОВНС (ОВД), рішення місцевих РДА й ЗОДА, які мали б пролити світло на низку моментів збереження природної спадщини Карпат на цьому масиві. В іншому випадку, бізнес-проекти за замовчуванням черговий раз знищуватимуть через короткотривалі грошові інтереси ділянки високогір'я, які приноситимуть у подальшому місцевому населенню постійний прибуток як з боку туризму, так і за рахунок полонинського господарства, збирання ягід.
Високогірні полонини Боржави давно використовувались для випасу, що є зрозумілим з позицій традиційних вимог полонинського господарства. В результаті цього тут переважають вторинні типи рослинності. Проте високогірні умови на вершинах цих гір забезпечили збереження низки первинних типів рослинності (наприклад, чорничники й лохинники). Приполонинні ліси й узлісся, чагарникова високогірна рослинність, ділянки з первинною трав'яною рослинністю, низка скелястих відслонень, стрімчаків і кам’яних розсипищ є оселищами раритетних видів флори й фауни нашої держави. З-поміж них, щонайменше за попередніми даними, – 16 видів рослин і 27 видів тварин Червоної Книги України (2009).
Варто зауважити, що через інтенсивне антропогенне освоєння, з цієї території, можливо повністю, зникли два червонокнижні види: рододендрон східнокарпатський (найбільш західне ізольоване оселище в Україні) і вовна гірська.
Частина боржавського масиву уже перебуває під потрійною охороною держави:
– лісовий заказник загальнодержавного значення «Росішний» (461 га), який розташований на південно-західному мегасхилі Боржавського масиву між вершинами Стій та Великий Верх на висотах до 1500 м н.р.м. (колись тут росли ялиці з обхватом стовбура понад 6 м);
– загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Потік Оса» (500 га), розташований на західному мегасхилі Боржави на схилах гір Великий Верх, Плай і Темтанек, басейн потоку Оса;
– лісовий заказник Темнатик місцевого значення (1215 га), до 1200 м н.р.м., північно-західні схили г. Темнатек.
Важливим моментом у справі з боржавськими вітряками є приполонинні ділянки пралісів і старовікових лісів, які широкою смугою оточують південні й західні схили масиву. Див карта ((
http://gis-wwf.com.ua/). Якщо площі цих лісів на західних схилах Боржави перебувають під охороною у трьох заказниках, то на південних схилах не мають природоохоронного статусу. Це особливо цінні для збереження ліси на міжнародному рівні. Неможливо заперечити, що масове будівництво, створення нових доріг і комунікацій призведе до порушення існуючого рослинного покриву й мікрорельєфу. Це певною мірою змінить гідрологічні й мікрокліматичні умови на схилах. А основним завданням заповідання й охорони є не тільки збереження певної унікальної площі з її флорою і фауною, а так само охорона умов, за яких вони існують. Порушення цих умов так само матиме істотний негативний вплив, як і пряме винищення.
З огляду збереження цих ділянок, територія об’єкту ПЗФ повинна була б узгоджуватись згідно басейнового принципу і її верхня межа логічно мала б проходити по найвищих вершинах Стій, Великий Верх, Плай і Темнатек із включенням унікальних оселищ високогірної флори й фауни. У такому випадку разом зі збереження традиційного полонинського господарства, відбувалася б комплексна охорона високогірних і лісових екосистем, включно з витоками рік Боржава, Латориця, Ріка, як цінних джерел питної води
Важливою причиною занепокоєння екологів щодо здійснення подібного проекту є вплив вітрових електрогенераторів у сукупності з лініями електропередач на авіфауну (птахи, рукокрилі, деякі безхребетні). Наприклад, орнітологами опубліковано десятки наукових і науково-популярних публікацій щодо негативного впливу електромагнітного поля вітрових електростанцій і фізичних перешкод на перельоти й міграційні коридори птахів.
Окремим питанням є подальший розвиток пішого туризму і парапланеризму у цьому гірському районі, та традиційних методів ведення сільського господарства.
Вход
Регистрация
