real SIMON, ну це саме собою. Щодо лікарів, так мені навіть бігати не можна ще й через проблемну нирку. Те не можна, се не рекомендується — послухаєш, то й дихати не можна.
Та й ніхто крім себе самого за власним здоров’ям ліпш не прослідкує. Раніш ганяв на велі, і нічого. Головне себе не заганяти.
Цитата:
Желатин найкращий з-поміж будь-якої їжі для суглобів.
Дякую.
(жує шалену бджілку)
Цитата:
Не завадять (а точніше, дуже бажані) полівітаміни, хоча б звичайний Vitrum. Вітаміни для фізкультурників ще кращі, проте навряд чи потрібні з самого початку. Правда, у нашій країні більшість людей вважають будь-які полівітаміни страшною хімією.
До вітамінів ставлення цілком нормальне. У раціоні цілком вистача, інколи їм прості копійкові аскорутин (для зміцнення й відновлення капілярів, не з велопричин) або ж глюконат кальцію ще рідш. Переборщити з ними теж не хочеться, бо від надлишків деяких речовин може пришвидшитись утворення каменів в нирках. Вітрум подивлюся, та все ж віддаю перевагу просто змінювати раціон. Та й за не надто популярною думкою — сучасні люди навпаки споживають забагато деяких вітамінів, що теж не на користь йде.
Цитата:
Треба ретельно розминатися/розігріватися на початку поїздки. Це значить: їхати 10-15 хв на пульсі, не більшому за 70% максимального.
Майже завжди темп прогулковий чи вантажний з сумками.
Хоча інколи мене може переклинити, і поїду чи на двометровий вал, чи просто в лопухи-кульбабки лугом.
Максималку поки не топлю особливо, бо й до змін вела ще не звик, і сам вел ще не обкатався.
Цитата:
На синглспіді передача в середньому важча, ніж вмикають багатозірочкові люди, тому бажано частіше їздити навстоячки. Коли ти встав з сідла, навантаження на коліна істотно менші та фізіологічніші, так би мовити: ти можеш зменшити амплітуду рухів у колінах, бо корпус разом із центром мас тепер циркулює вгору-вниз.
Тобто, перенести більшість роботи на таз. Цікава порада, раніш таке інколи робив, але не свідомо.
Про важкість передачі — ну й в одинака й ККД вище, і він класичний. Це навпаки — багатошвидкісники почали занижати. Якщо поглянути історично.
Цитата:
Поставити легшу передачу теж непогано. Звикнувши, можна перейти до важчої передачі. Організм - він же адаптивна штука.
Ну тому й вирішив трохи більш кататись.
Легка — вже є. З 24" 18х46 перейщов на 24" 21х46.
24 зуби ззаду було занадто слабко, 21 все ж теж трохи багатувато, та вирішив вже не переставляти колеса заради одного зуба на 22, все одно на стремена перевчатися збиравсь.
Цікавий факт - на середньороздовбаній дорозі не помітив падіння крейсерської швидкості з переходом на задню зірку на 3 зуби більш. Як розганявсь на 80% зусиль, так і розігнавсь знов. Навіть набір швидкості виріс. Чи може у велі стояла занадто висока передача під ідеальний асфальт, чи все ж стремена дали таку сильну перевагу навіть без звикання.
+ відчутно, що впирається максималка в аеродинаміку й посадку; а каденсу наче лишається ще навіть якийсь запас.
Хоча й брав їх з причини навпаки - впхнути малу зірку на 14-15-16, і кудись гайнути нормальним асфальтом, замість звичного багна й вибоїн всередині кварталів.

Дійсність виявилася інакшою: нагадала про себе колінка, і рельєф довкола виявився не таким вже й рівнинним як вважалося (фото колодок з алюмінієвим надиром аж до дзеркала, після поїздки за місто одним з найближчих виїздів — у темі самого вела)
Цитата:
Якщо не влаштовує максимальна швидкість на горизонталях з легкою передачею, можна підняти каденс. Тут дуже допоможуть тукліпси, хоча б і саморобні. До того ж вони сильно полегшать максимально круті підйоми.
Дякую. Стремена здогадавсь пошукати — чомусь одразу ж згадалося, що хтось колись їх дуже давно використовував на дачниках. З того що знайшов — то більш не тулкліпси, а поверґріпси, якщо сучасним жаргоном. Нейлонові стремена на липучках. Ну й про педалі під них знаєте вже.
Здебільшого дістає чіпляння за шипи педалі при вийманні та просто встромлювання на ходу. Ну… тут тільки практика. Або напильник.
Дякую за розгорнуті відповіді, відчуваю, що від вигляду желатинових цукерок мене невдовзі буде вернути.
