Последние статьи
- Лайфхаки для молодой мамы: как упростить уход за малышом...
- Сушка волосся феном: як це робити правильно...
- Надежные ноутбуки для туристов и путешественников....
- В мире животных...
- Где купить велосипед в Украине....
- Для чего нужны разные картриджи в фильтрах...
- Як підтримувати вільний хід: секрети правильного налаштування передач...
Топ статьи
- Бесплатный Зоопарк им. Фельдмана возле Пятихаток...
- Велосипеды ХВЗ. Каталог....
- Веселые, прикольные памятники Харькова, скрытые от глаз горожан...
- Сделай Сам - ВелоКрылья (10 минут, 10 грн. 10 грамм)...
- Дешёвые амо-вилки ...
- Украина неизведанная.9 малоизвестных красот...
- Размышление о зимнем катании, выборе резины для этого и ошиповке в домашних условиях....
Огляд підсідельної сумки Author SuMo (12 літрів)

Хочу розповісти про 12-літрову підсідельну сумку Author SuMo, яку використовую вже майже дев'ять місяців.
Історія вибору. Варіанти, що розглядалися
Ще 2016 року, на початку користування велосипедом, я зрозумів, що в багатьох ситуаціях оптимальним варіантом для перевезення на ньому якихось потрібних речей (як у місті, так і у покатеньках та коротких походах) є велика підсідельна сумка. Йдеться про ситуації, коли обсяг завеликий для поясної сумки, але не настільки великий, щоб вішати на багажник велобаул. Крім того, в перспективі до такої сумки можна додати сумки в раму та на кермо і в такий спосіб обійтися взагалі без баулів навіть для досить довгих поїздок.
Варіантів вибору великої (більше 10 літрів) підсідельної сумки було не дуже багато, й усі вони ділилися на три основні групи.
1. Підсідильні сумки відомих західних виробників, таких як RevelateDesigns, Apidura, Ortlieb тощо.
2. Підсідельні сумки дрібносерійного чи індивідуального виробництва від пострадянських виробників: SENNA, Fast-n-Light та деяких інших.
3. Недорогі підсідельні сумки серійного виробництва азійських заводів.
Сумки першої категорії коштують близько 100 євро й більше. Витратити такі гроші на сумку я не мав ані можливості, ані готовності, враховуючи, що перспективи моїх велопоходів на той момент були все ж таки ще не зовсім зрозумілими. У другій групі сумки двох найпоширеніших марок (які зазначено вище) було відкинуто з певних вагомих причин, що не пов’язані з їхніми споживчими чи ціновими параметрами й тут не розглядатимуться. А от у третій групі, власне, вибір був, м’яко кажучи, не дуже широким, враховуючи, що я хотів подивитися на сумку «вживу». Крім AuthorSuMo єдиною моделлю від марок, чиї вироби для велосипедистів хоч якось присутні в Україні, була 18-літрова KTM Tour XL, але в київському магазині KTM, де торгують головним чином продукцією для мотоциклістів, мені сказали, що таких сумок не завозили й про перспективи нічого не знають. Імпортери ж Author пояснили, що вже намагалися завезти сюди Author SuMo, але досі зробити цього не вдавалося.
Але, нарешті, настав день, коли на чергове питання про сумку мені відповіли: «Сумки, нарешті, приїхали, й ми, знаючи, як багато ви їздите в різних умовах, хочемо подарувати вам таку сумку, щоб ви її випробували й чесно сказали, що в ній подобається, а що ні. Похвалити товар ми можемо й самі, але нас дуже цікавить чесна критика». Що ж, при такому підході я не став відмовлятися й подякував за подарунок :).
Особливості конструкції
За даними виробника, сумка виробляється з нейлону 600D/420D з поліуретановим покриттям та є вологозахищеною. Матеріал досить міцний, але у червні 2017 р. при використанні щільно заповненої сумки (в якій знаходився в тому числі й трилітровий гідратор з планкою з жорсткої пластмаси) у сумці пробилася тріщина, яку пізніше було ліквідовано при ремонті силами майстерні MTOUR, де сумку заклеїли зсередини та поставили підсилювач з Cordura ззовні.
Маю зазначити, що при реальному використанні водонепроникною сумка не є. Найслабшим місцем у цьому аспекті є шви, які не мають герметизації, а складна форма не дозволила надійно загерметизувати їх навіть в умовах професійної майстерні (де таку спробу зробили при ремонті). Не є повністю водонепроникним і основний матеріал сумки, причому його водонепроникність додатково погіршується з часом унаслідок появи тріщин на внутрішньому покритті (див. фото). Отже, щоб вміст лишався сухим, в дощову чи снігову погоду сумку слід використовувати з внутрішніми пакетами, або ж із зовнішнім чи внутрішнім гермомішком тощо.
Сумка має стрічки, нашиті у формі петель, для кріплення додаткових елементів спорядження зверху та знизу. Крім того, знизу є хрестоподібна шнуровка. Шнуровка досить довга; при використанні сумки без багажника кінець шнуровки потребує акуратного закріплення, бо інакше може торкатися заднього колеса.
Стрічки, якими сумка кріпиться за рейки сідла, мали трищілинні пряжки. Відтак, для того, щоб зняти сумку з рейок, потрібні час та певні зусилля, а при використанні в місті знімати сумку з велосипеда та знову на нього кріпити доводиться досить часто. Це пов’язано як з ризиком крадіжок (коли пристібнутий замком велосипед залишається на стоянці), так і з необхідністю чи бажанням завантажити сумку безпосередньо в магазині тощо. В зв’язку з цим ще на початку використання сумки виникло бажання замінити пряжки на застібки типу «фастекс», що й було зроблено при ремонті сумки в майстерні MTOUR. Фастекси надійно тримають навіть сильно навантажену сумку; на моє суб’єктивне враження, її кріплення до сідла стало навіть жорсткішим, ніж було з пряжками. Сумка тепер знімається з сідла за лічені секунди. (Встановлення, особливо заповненої сумки, займає більше часу, зокрема внаслідок того, що довжину верхніх ременів довелося зменшити при встановленні фастексів, і тепер вони дещо складніше протягуються під сідлом. Але процес усе одно зручніший, ніж з трищілинними пряжками.)
Сумка в цілому міцно тримається на велосипеді, практично не розхитується (особливо після вищезгаданої заміни пряжок на фастекси) при маневруванні. При великому завантаженні дещо слабнуть ремені кріплення за рейки сідла, і при максимальному завантаженні сумка у довгій поїздці (кілька годин) може лягти на багажник, а якби його не було встановлено, могла б, скоріш за все, опуститися ще нижче, якщо ремені не підтягувати. Водночас гадаю, що більшість велосипедистів, які користуються сумкою цієї моделі, навантажують її менше, ніж я (див. нижче про мій режим використання), тому можна очікувати, що підтягувати кріплення їм доводиться рідше.
На сумку нашито світловідбивальні елементи: дві поздовжні стрічки, коротку стрічку-петлю ззаду, за яку можна кріпити задній ліхтар або світловідбивач (катафот), а також дві стрічки з боків у нижній частині. З часом світловідбивальні стрічки дещо потемнішали, але продовжують виконувати свою функцію в цілому непогано.
Використання
Сумку я активно використовую в різних режимах. Вона проїхала веломарафон «Поліська Січ» (близько 300 кілометрів, причому з великою часткою ґрунтових доріг та бруківки), кілька бреветів (два 200-кілометрових, один 300-кілометровий та один раз близько 420 кілометрів у незакінченому 600-кілометровому бреветі), 270-кілометрову добову поїздку дорогами з твердим покриттям (Київ — Бердичів — Вінниця), десятки походів вихідного дня від 50 до 150 кілометрів. У місті я постійно користуюся сумкою при поїздках у справах, за продуктами тощо, регулярно навантажуючи її досить великою вагою (до 4-5 кілограм).
В одному з велопоходів вихідного дня без ночівлі я спеціально набив сумку одягом та взагалі всім необхідними речами, які могли б знадобитися у дводенному велопоході, крім казанка та харчових продуктів, а під сумкою на багажнику закріпив намет, у чохол якого поклав і трилітровий гідратор (див. фото).
Стало зрозуміло, що додавання навіть невеликої сумки в раму або на кермо дозволило б розмістити на велосипеді й продукти та казанок, і таким чином їздити у дводенні чи триденні велопоходи без жодних баулів. (Нагадаю, що об’єм підсідельної сумки при цьому становить 12 літрів, тобто вона є «маленькою серед великих».)
Висновки
Сумка в тих умовах, у яких я її використовую, працює в цілому нормально. При тому, що, як уже писав, я отримав її безкоштовно, можу абсолютно чесно сказати, що для такого використання, якби знав наперед усе, що побачив з досвіду використання й про що написав тут, я все одно придбав би цю сумку за її звичайною роздрібною ціною. Просто треба чітко розуміти межі її можливого використання: це не вироби від Apidura (у якої 425 г важить 17-літрова модель Expedition Saddle Pack з водонепроникними швами) Ortlieb (456 г, 16,5 л, ступінь захисту від пилу й води — IP64) чи Revelate Designs. Якби я збирав комплект сумок для складного автономного велопоходу і мав грошей у кілька разів більше, ніж коштує Author SuMo, тоді обирав би з якихось інших варіантів. Але для міста, походів вихідного дня, бреветів тощо ця сумка є цілком виправданим варіантом.
Було б дуже бажано, якби виробник одразу робив її з застібками типу «фастекс», а не трищілинними пряжками. Зростання ціни сумки, з урахуванням ціни подібної фурнітури, було б незначним (орієнтовно в межах 1 євро), але значно підвищило б зручність користування, а отже, привабливість сумки для кінцевого споживача.
На закінчення скажу, що цей огляд я збирався написати дуже давно, ще навесні 2017 року, після перших тижнів користування підсідельною сумкою Author SuMo, але постійно відкладав цю справу (зокрема, коли вже майже зібрався писати, виникло описане вище пошкодження з подальшим ремонтом та вдосконаленням, і хотілося побачити, як служитиме сумка після цього). Зате тепер накопичилося додаткових вражень від використання сумки в різних ситуаціях. Не претендую на якийсь величезний чи унікальний досвід, але сподіваюся, що для когось цей огляд може виявитися корисним.
Перепост:
Статья понравилась: Миша, Мандрівник, real SIMON, denisekonomix, Rost, DarkEld3r,
Статья не понравилась: Таких нет
Комментарии