Центральна Україна + Чернігів за три дні

Давно хотілось подивитись центр України, і так щоб майже весь і щоб за один раз. Подивитись місця, де зароджувалась Українська мова, літературу і театр...

Так от: Нічним поїздом стартую з Луцька до Києва, звідти  попуткою в Полтаву. Там зустрічаюсь з колегою, котра водить мене по всьому центру міста і доступно розповідає історію Полтави. Враження від міста - мікс  російськоімперського і Українського духу. Старої архітектури збережено мало. Найцікавіший архітектурний об`єкт - будівля Полтавського губернського земства, збудована на початку 20 століття, і є прикладом Українського архітектурного модерну. Зараз тут краєзнавчий музей, такий як і скрізь - з кістками мамонта, археологічними знахідками, народним одягом, природознавчим відділом і тд.

Прикладом козацького баракко є Успенський собор середини 18 століття.

Черговий символ міста - Біла альтанка.

А це - одна з будівель, котрі оточують відому Круглу площу.

Будівля Дворянського і селянського банку. Врешті все найцікавіше в Полтаві оглянуто. Стартуємо поїздом в Кременчук.

Кременчук - місто промислове, і давню архітектуру шукати тут не варто, проте місто приємне, має декілька гарних парків, набережну і непогані пляжі на Дніпрі. Цікавим є Крюківський міст, що сполучає Кременчук з декількома спальними районами, Крюківським заводом і всією правобережною Україною. Міст двоповерховий, нижній ярус залізничний, верхній автомобільний, середня часнина моста піднімається для проходу великих теплоходів.

Ночуємо в готелі, і зранку рушаємо далі маршруткою Кременчук - Кіровоград.

Кіровоград став відкриттям року. Місто цікаве, має велику кількість збережених пам`яток архітектури і виглядає доволі приємно. На фото вище фрагмент фортеці святої Єлизавети. З цієї фортеці і починається історія міста в середині 18 століття.

Кафедральний собор (Грецька церква) початок 19 століття.

Інгул з набережною.

Колишній пасаж, нині художній музей.

Пашутін - градоначальник, за якого Єлизаветград отримав залізничне сполучення, трамвайний рух (зараз не має), водогін та інші ништяки міського побуту.

А далі - фото будівель котрі наповняють центр міста - переважно вулиці Двірцеву, Велику перспективну та їх сусідні, менші затишні вулички.

Приміщення театру споруджене в 1867 році. А в 1882 тут відбулась перша Українська вистава. Власне - це перший український театр і він працює й нині. Крім цього, Кіровоградщина була домівкою для відомого роду Тобілевичів. 

Синагога 

Дзеркальний магазин

Пошта

Мусимо покидати Кіровоград.  4 години дороги і ми в Черкасах.

Місто розчаровує трохи. Одна з найцікавіших будівель - колишній готель Слов`янський.

Всі вулиці міста прямі і перехрещуються утворюючи прямокутники. 

Адміністративні споруди приблизно, як у інших містах.

Курган слави, за ним парк Троянд, за ним Дніпро. Дніпро - це найкраще, що є в місті). Купаюсь тут з задоволенням. На вокзалі прощаємося з колегою. Сідаю в приміський поїзд Черкаси - Ім.Шевченка, там вже стоїть на пероні Херсон - Барановичі. В 5 ранку я в Чернігові.

Сонце тільки сходить.

Троїцько - Іллінський монастир за зачиненою брамою.

Іллінська церква та дзвінниця на Болдиних горах, під ними Антонієвські печери.

Могила Коцюбинського і дружини.

На Болдиних горах, ще є радянський меморіал та два збережені кургани 10 століття. Взагалі дужу цікаве і атмосферне місце.

Катериненська церква на краю гори. Далі кружляю по території древнього дитинця.

Собор Бориса І Гліба початок 12 століття.

Спасо - Преображенський собор, початок 11 століття.

Будинок Мазепи на території дитинця.

Чернігівський пляж на Десні і пішохідний міст. Тут непогано відпочив, покупався і пішов шукати каву.

Спуск з парку до набережної.

Чернігівський колегіум.

Дім Миколаївського єпархіального братства (Зараз філармонія). Будинок побудований в 1912 році. В загальний об'єм увійшла зведена в 1870 році каплиця Олександра Невського.

П`ятницька церква відновлена в 1962 році з руїн 12 століття.

Останній погляд на Чернігів, і я стартую в Столицю. 

В маршрутці відсипаюсь і в Києві маю декілька зустрічей з хорошими людьми. Потім нічний поїзд до Луцька і я вдома. В мандрівці було чотири ночі, три з яких в поїздах...