Два хребта

Звіт про похід в кінці літа - початку осені по двом карпатським хребтам: Свидовець і Красна.  Довжина близько 90 кілометрів. набір висоти 4,5 кілометра. 

Учасники походу: Калінін Олександр (Донецьк)

Палько Сергій (Луцьк)

Фотографії в звіті від нас обоїх.

Погода в поході була суха і тепла. В долинах було більше 30 градусів тепла. На верхах прохолодніше, остужував несильний вітерець.

Стартували ми в Квасах, пройшли Свидовецький масив і спустились в село Красне, звідтам піднялись на полонину Красна, пройшли її і спустились в село Колочава. Продуктів брали небагато, поповнили запас в магазині Красного.

Тепер все по прядку. В Кваси ми прибули київським поїздом Київ-Рахів.

В Квасах прикупили місцевого хліба і почали підйом в напрямку полонини Браїлка.

Перший привал))

В лісі багато ожини. Часто стаємо перевести дух. На Браїлці баго колиб. Більшість для худоби, лиш декілька для людей. Води тут немає - пересохла. Після спекотного літа на полонинах попересихали джерела і потічки. Знайти воду, як потім ми зрозуміли, буде важко, тим більше, що по цьому маршруту ніколи не ходили.

Після полонини довгий крутий підйом до Близниць.

В одній боковій долині пасуться овечки. 

Виглядає Петрос.

Нарешті Близниця одна, потім друга!

Зверху роздивляємось. Показую Сані де Мармароси, Чорногора, Горгани, полонина Красна... Звідси ж завертаєм на боковий відріг, щоб там заночувати. Від Близниці він завертає на південь і через кілометр різко обривається в долину річки Кісва. Назбирали трохи дрів, розпалили вогонь, приготовили вечерю, чай. Лягли просто на траві, накрившись як одіялом, тентом. Вночі був сильний вітер, несло якусю морось. В складках тента калюжками стояла вода. Ранок вологий. Сонце часто ховається в хмари, які і нас накривають.

Поступово випогоджується і ми крокуєм по хребту.

В деяких долинах виблискують невеличкі озера.

На північ від хребта рослинність сурова, як в Горганах.

На південь м"ягка, з буковими лісами. Мій погляд майже завжди там.

На верху зустріли велосипедистів з якогось закарпатського села. Вони добряче замерзли вночі.

На ніч стали між горами Троянська і Темпа. Саня заставив меме натягнути тент в формі палатки, хоча потреби в цьому не було. Ніч була тепла, суха, без роси...

Тільки сіло сонце - зійшов місяць.

Навколо палатки море чорниць, не дивлячись на кінець літа. Також дуже багато брусниці.

Захід місяця.

Ранок в горах!

Гори в околиці Темпи.

 

На вершині Темпи. В бінокль роздивляємось кудою піднятись на хребет Красна.

Схили Темпи.

Закінчення хребта.

Колиба. На задньому плані Темпа.

Спуск в долину Тересви.

Біля річки зайшли до однієї хати підзарядити аккумулятори до фотоапаратів. Лишили речі і пішли на річку покупатись. В долині дуже жарко, вода тепла. В хазяїв набрали яблук, поїли і рушили далі. По навісному містку перейшли через Тересву.

До гребня хребта трохи не дотягнули - накрила ніч. Приготовили вкусну вечерю. Сухо, не холодно. Світить місяць.

Спали просто на траві. Ранком стежками вийшли на гребінь. Тут, серед полян, багато малих колиб.

 

Гребінь набирає висоти до гори Угорської.

Облаштований дім з пічкою і утеплиними стінами. Тут можна добре розкластися зимою!

Ожина!

Готовиться обід.

Погляду відкривається полонина Красна, основний її масив. Схили вкриті сухими травами, джерела пересохлі. Туристів ми тут за два дня зустріли двох: молодого словака, який йде від словацького кордону аж до Чорногори і київськог велосипедиста, який проїхав Боржаву і збирався проїхати Красну і Свидовець.

На горі Климова

На ніч стаємо на гребні хребта. Поруч гарна вершина  правильної заокругленої форми - Менчеліна. Вона в лівому кутку фотографії.

Збігав до неї ввечері півтора кілометра туди і півтора назад.

Два погляди на пейзаж)) Одне і те саме місце від Сані і від мене.

Заходить сонце

і сходить місяць!

 

Нічні гори.

По карті і компасу визначаєм вогні якого міста світять вдалині. Моя версія підтвержується. Це Хуст. До нього 40 кілометрів.

Спимо на траві. М"ягко, я підстелив лише кусок целофану. Саня тонкий карімат. Починає світати.

По схилу вже ходять збирачі брусниці.

Колиба серед гір.

Ідемо по хребту.

На деяких вершинах розсипи каміння, які нагадують Горгани. До речі, звідси їх чудово видно. Я визначаю Молоду, Яйко-Ілемське, Сивулю.

На обід привал. Від сонці заховались за рюкзаками, подрімали.

До вечора нам ще пройлись зовсім небагато. Ночувати запланували на вершині гори Топаз.

Ілюстрація до Українських, або Лісистих Карпат ))

Вечір проходить в екскурсіях навколо вершини Топаза.

Я готую вечерю. Сьогодні останній вечір промайнувшого літа!

Саня поліз на вишку, яка стоїть на вершині. Її висота по нашим підрахункам біля 90 метрів, в інеті найшов, що вона має 65 метрів. Саню ледь видно наверху.

Ніч

Починається перший теплий, погожий, осінній день! Зліва вдалині вершина Манчула.

Лісисті гори в околицях села Фонтисяни, Тячівського району.

Хребет Красна поступово спускається до ріки Теребля.

Внизу видніється Колочава.

В Колочаві непоганий етномузей. Тут покупались в Тереблі. Попутка підкинула до Міжгір"я. Далі рейсовим автобусом вздовж Боржавського хребта до Воловця, а звідтам одразу на швидкістну електричку на Львів.