Антропогенный ландшафт

Живописные места... От этих слов перед глазами сразу предстают зелёные луга, тенистые рощи, извилистые реки. Тишину нарушают только пение соловьёв и кваканье лягушек, легкий ветерок приносит запах полыни и соснового леса. По болотцу степенно прохаживается аист, серой лентой скользит поперек дороги уж... Но иногда следы человеческой деятельности тоже чем-то завораживают. Они бывают настолько масштабными, настолько доминирующими в окружающей обстановке, что тоже создают определённые настроения, чем-то удивляют.

В этом рассказе речь пойдёт об антропогенном факторе в ландшафте.

Памятник антропогенному фактору.

Примеры влияния человеческой деятельности на ландшафт будут рассмотрены на примере двух меловых карьеров в Балаклейском районе (надо сказать, Балаклейский район не обделён предприятиями, добывающими и перерабатывающими природные ресурсы). Эти карьеры столь велики, что нанесены на карту-километровку. Размеры самого большого превышают размеры многих сел. Он представляет собой огромную террасированную воронку, в которой не спеша копошатся огромные экскаваторы.

В глубокой, центральной части, от стенок террас отковыриваются куски мела, а по краям «воронки» экскаваторы снимают толстый слой глины, пытаясь добраться до мела. Меловые террасы немного смахивают на трибуны стадиона. Под ними видны кольца беговой дорожки для самосвалов и несколько бассейнов.

Второй карьер находится на несколько километров западнее. Он не столь велик, но за то имеет некоторую «архитектурную часть», заметную с дороги. «Архитектура» представлена двумя башенками с туннельчиками под ними, полуразваленной деревянной лесенкой, и «смотровой площадкой» на одной из башен.

Для чего башни предназначены, я не знаю. Сейчас их внутренность завалена щебнем, дабы, наверное, предотвратить попадание в них инородных человеческих тел.

Наверху картина просто апокалипсическая: ржавый остов автобуса, а в небе кружит большая стая воронов.

При взгляде со стороны оказалось, что я облазил только маленькую (левую) часть карьера, а справа, возможно, карьер ещё используется.

Второй карьер издали (с севера).

А вот где это все можно найти.

Оцените статью:

-2
-1
0
1
2

Перепост:

Статья понравилась: wxyz, Евгений Кулинич,

Статья не понравилась: Таких нет

ВАУ! Мил человек! Где ж ты раньше был со своим отчетом! Мне б такие фотки в диплом вставить - меня б без вопросов отпустили во взрослую жисть! Я как раз про энто все ГЭКу на палцах раскидывал.
Шебелинське газоконденсатне родовище простого типу - масивно-пластове, зі склепінним тектонічно порушеним покладом. Належить воно до перших відкритих газоконденсатних родовищ Дніпровсько-Донецької газонафтової області. Воно розташоване в приосьовій частині западини, у Балаклійському районі Харківської області.
Відкриттю родовища передували геологічна зйомка й структурно-пошукове буріння, а також сейсмічні дослідження, що встановили загальну схему глибинної будови й розташування тектонічних порушень. За результатами структурно-пошукового буріння в 1949 р. стало можливим обґрунтоване закладення перших пошукових свердловин. Вже в 1950 р. на глибині 1464 м доведена промислова газоносність ранньопермських відкладів. Деталізаціонними сейсмічними роботами (1951 - 1952 р.) вивчена будова структури по горизонтах, що відбивають, мезозой й палеозой.
Родовище приурочене до великої брахіантиклінальної асиметричної складки північно-західного простягання. Її розміри 29х10,5 км у контурі газоносності. Крила складки по палеозойських відкладах досить круті — південне до 38°, північне— до 15°; амплітуда зменшується від більш древніх до більш молодих відкладів. Підняття простежується у всіх відкладах, крім палеогенових, і значно ускладнено порушеннями збросо-надвигового типу різної амплітуди. У склепінній частині порушення з амплітудою 50-100 м утворюють неглибокий грабен, що становить кілька десятків метрів.
На родовищі встановлено 13 продуктивних горизонтів, що утворюють гідродинамічно-єдиний склепінний масивно-пластовий газоконденсатний поклад. Газоносні горизонти розташовані в нижній пермі і верхньому карбону. Крім того, промислові припливи газу отримані із тріасових відкладів. Ці поклади окремі дослідники відносять до вторинних покладів, що утворились на глибині 750—1100 м у піщаниках з пористістю 16—18 % і проникністю 106х10-15 м2 внаслідок перетікання газу в процесі розбурювання родовища.
Колекторами всіх горизонтів є піщаники й алевроліти, а в нижньому ангідритовому горизонті також кавернозно-тріщинно-пористі доломіти й доломітизовані вапняки. У нижніх газонасичених горизонтах піскуватість збільшується, однак часто колектори переходять у не колектори, іноді продуктивні шари простежуються окремими, часто роз'єднаними лінзами і як включення. Колекторські властивості прошарків погіршуються також у напрямку контуру газоносності. Відкрита пористість колекторів становить 1-21,7 %, проникність — до 100*10-15 м2. Висока міцність колекторів при зазначеній ємкісно-фільтраційній характеристиці дала можливість обладнати забої експлуатаційних свердловин фільтрами великої довжини (до 500-700 м), що забезпечує ефективне дренування малопотужних прошарків.
Газ по складу метановий, зміст метану сягає 93-94%, кількість важких ВВ становить близько 5%, як домішки в газі зустрічаються азот (близько 1 і вуглекислий газ (0,1%). У газі відзначається невелика кількість конденсату - до 10 г/м3. Конденсат легкий, щільністю 760-770 кг/м3, початок кипіння близько 68°, до температури 200° википає 44%, до 280° - повністю. Вміст сірки в конденсаті становить близько 0,02 %. Компонентні склади газів подібні, кількість конденсату в різних горизонтах однакова, що свідчить про єдине джерело газу при утворенні родовища.
Для газового покладу характерна аномальність пластового тиску, що значно ускладнювало процес буріння свердловин і призводило до аварійних викидів. У напрямку до газоводяного контакту ступінь аномальності тиску зменшується, однак і на рівні контакту коефіцієнт аномальності дорівнює 1,23.
Родовище перебуває на завершальній стадії розробки, що здійснюється в умовах домінуючого прояву газового режиму.

З.Ы. Могу про меловые карьеры вставить, но тоже много получицца. )
А ваще тема антропогенного ландшафта оч занимательна. Если б вы не тока на велах все катались - я б с вами тож попутешествовал. Много интересного есть.

19.06.2005 21:49

Дью, супер!!!
Мочи про мел!

21.06.2005 14:25

видно дютертр специалист.

21.06.2005 15:51

Na 'Zonu' Strugatskih karyeri pohoji. Osobenno tam gde s avtobusom.

15.07.2005 21:05

Угу. Согласен с предыдущим оратором. ИМХО многие из антропогенных ландшафтов на неё похожи. Кстати, шарик (памятник которому даже в ХАИ стоит), располагался как раз в карьере. Там рядом ещё экскаватор был и "мясорубка", если мне память не изменяет.

04.08.2005 21:58

WerdnaR

Поиграем в Сталкера? :=)

01.10.2005 18:14

Борис

Может я чего пропустил, но не очень понятно, как найти сею местность?
Какие приметы? Оч хотелось бы попасть туда. Наверное, живописно весной: все цветет вокруг руин!

10.11.2005 14:33

В конце отчета есть фрагмент карты. Для привязки = село Меловая расположено примерно в десяти километрах на запад от Балаклеи.

10.11.2005 15:15

Спасибо! Все понятно! У меня часть рисунков не открылось. теперь карта с привязкой "увидилась"

11.11.2005 12:50

класс

11.04.2006 17:01

zerling

так мы едем или нет?

11.04.2006 17:12

Dixon_Che

zerling писал(а):

Ну так люди уже съездили, отчет выложили, а ты все дальние походы планируешь...

11.04.2006 18:24

Евгений Кулинич

Интересно,автобус ещё там?

12.04.2017 03:42

Новости	Форум	Контакты
Отчеты	Барахолка	Реклама
Статьи	Календарь	Скидки ХТ

Последние статьи

Топ статьи

Последние отчеты

Топ отчеты

Антропогенный ландшафт

Sergei

Комментарии

Миша

Anonymous

Sergei

Anonymous

Дютертр

Sergei

Anonymous

Anonymous

Anonymous

WerdnaR

Борис

Sergei

Борис

Миша

zerling

Dixon_Che

Евгений Кулинич

ХT в соцсетях

Полезные ссылки

Сайты друзей