menu

Суботній велопохід Луків-Турійськ-Ковель

Кожна нова подорож робить наш світ трохи більшим,

а за наступним поворотом, як подарунок,

відкривається прекрасний краєвид.

Ранішньою електричкою в 4:28 стартую з Луцька в Ковель. В поїзді спускає заднє колесо. За процесом ремонту камери уважно слідкує весь вагон. В Ковелі подвійне амерікано, декілька кругів по місту і час сідати на наступний поїзд. Приміський поїзд Ковель - Ягодин трохи дивний, тягач та два плацкартних вагона. Людей набивається під завязку. На станції Мацеїв десантуюсь. Мецеїв - колишня назва містечка Луків, котра зберегась в назві станції. 

Колишні Волинські містечка мають дещо спільне: будинки на центральні вулиці стоять ближче до дороги і щільніше ніж по селах, трапляються двоповерхові садиби. А ще на цій же вулиці стоять православна церква та костел, костел як правило, в плачевному стані. Луків не є винятком.

Православна церква Святої Параскеви 1723 року з деревянною цікавою дзвінницею.

Костел Святої Анни 16 століття, стоїть через дорогу.

Стан традиційно плачевний.

До речі для Українських церков, характерне розміщення дзвінниці окремо від церкви, на відміну від російського стилю.

Луківський палац Мйончинських, збудований на межі 18-19 століть.

Палац перебудований з колишнього замку і оточений по периметру ровами з водою.

Зараз тут туберкульозна лікарня. Об`їзджаючи бідівлю по периметру, бачу в вікнах декілька пацієнтів з цигарками.

Наступний пункт Соминське озеро.

Десятки місцевих історій доводять існування в озері якогось чудовиська, що лякає худобу і краде качок. Дехто з місцевих навіть боїтся купатись тут.

Я не боюсь) Я купаюсь, і їду далі...

По дорозі починає скрипіти каретка. (Вдома розібрав каретку, все там було нормально, зібрав, і нічого не скрипить, мабуть це Соминське чудовисько щось намутило) Проїхав Турійськ. Фотографувати там особливо нема що, розповісти теж...

На під`їзді до Ковеля заїхав на трасу для мотокросу пофотографував літаючих мотоциклетистив, поспілкувався з ними трохи і рушив далі.

\





В Ковелі проїхав по знайомих місцях і зробив декілька фото. Почав з Синагоги.

Яка зараз вміщає швейну фабрику.

Потім новий парк з величезним памятником Тарасу Шевченку.

Центр. Зліва будинок Товариства взаємного займу, з вежами-барабанами поліклініка, і історично і в наш час.

Ковель в роки ВВв дуже постраждав від бомбардувань і був майже повністю знищений, так що те що збереглось з забудови початку 20 століття має велику цінність.

Як от наприклад будинок аптеки Фрідріксона.

Це одна цікавинка міста - деревянний костел 18 століття, який перевезли сюди з села Вишеньки в 1996 році і зібрали, як конструктор.

І звичайно, як і належить в місті залізничників, біля вокзалу стоїть паровоз, нагадуючи про те чому завдячує Ковель своєму розвитку, коли ще на межі 19-20 століть, тут пройшла одна з перших українських залізниць Київ-Брест. Звичайно паровоз іншого періоду... А мені пора на свій "паровоз" і рушати далі.

Оцените статью:

Перепост:

Статья понравилась: Миша, Станислав Устинов, Саныч, greegl, Aleksei Dmytren, slava_xarkov, denisekonomix, kisa, CTEPX, Nikolaevych, prima-bez, [krieger],

Статья не понравилась: Dual SIS,