menu

Сплав по Дніпру: Канів - Кременчуцьке водосховище

Sergey Palko

Sergey_Palko

  • 12.01.2018 18:22
  • Просмотров: 1057

Завжди хотів поплаватит по Дніпру дикому, не підпертому плотинами електростанцій. В нас, в Україні, таких місць не багато. Одне з самих протяжних - це ділянка нижче Канівської ГЕС. Я колись вже там був і робив невеличкі екскурсії човником і пішки по березі. Надихали також картини українських художників 19 століття, на полотнах яких можна було побачити Дніпро первозданий. Як от на цій: Сергіїв "Тоня на Дніпрі" 1889

Або на цій: Орловський "Вид на Україні"

Тиждневий похід спланований на другу половину липня. Запросив до подорожі свого товариша Дмитра. В нас два однакових китайських човника, вагою по два кілограма. Я багато річок проплив на таких плавзасобах. Зручно добиратись - в один рюкзак вміщається все: човен, весла, спальник, тент, продукти, одежа... Моя надувна п"ятнадцятикілограмова байдарка чекає ще свого часу))

З Луцька в Київ переїхали нічним поїздом. Далі автобус Київ-Канів і через чотири години ми на автостанції Канева, яка розміщена прямо на березі Дніпра. Тут, на базарчику, закупляємо всі продукти. Вздовж гарного пісчаного пляжу відійшли трохи далі. Неспішно накачали човни, загрузили речі. Вздовж течії дме зустрічний вітер.  Навскоси переплили основну протоку і ближче до низинного лівого берега висадились на невеличкому острові. Тут трохи вирішили перечекати жару і вітер, покупатись, поганяти чаї.

Добре лежати в тіньку, позираючи на простори ріки... Вітер на вечір не стих, а навпаки посилився. Від острова вирішили прижатись до лівого берега (хоч то і не берег, а цілий архіпелаг островів, за якими другорядні протоки Дніпра) Вітер проти течії підняв великі хвилі. Діма добре перетрух, він в славах майже новачок. Прижавшись до берега, помалу поплили, висажуючись на коси і острови.

Вода чиста, особливо в заводях і глухих затоках. Можна роздивлятись підводну рослинність. Неочікувано з сторони Канева, проти вітру, почала заходити на нас грозова хмара.

Почали надивлятись місце під ночівку. А тут таких багато.

Висадились на великому острові. Я натягнув тент, Діма поставив палатку. Задимів вогонь. Дров заготовили з засохлих кущів. Острів переважно пісчаний, порослий жорсткою травою.

Дощ йшов не довго.

Ніч тепла. Нам, з свого лабіринту островів і проток, нічого не чути і не видно. Встали раненько, поки немає вітру. Виплили в головне русло.

Добре нагрібшись, висадились на величезний острів, весь прорізаний вузькими протоками.

В невеличких протоках тверде пісчане дно, по якому добре ходити босоніж, роздивляючись стайки рибок.

Далі плили великою лівою протокою понад село Прохорівка. Потім пішли величезні острови порослі сосновими лісами.

Полудень, жара... Вдягаю білу футболку з довгими рукавами. В ній не так горять руки. Самий сонцепік перечекали в сосновому лісі на одному з островів. Трохи поспали.

 

Жара спала. Повний штиль. Ай добре плисти! По берегам зрідка видніються палатки туристів і рибаків. Пропливають моторні човни. Держимось лівого берега.

Глухі заболочені острови чередуються з веселими пісчаними.

Часто висажуємся на них, роблячи екскурсії суходолом.

По фарватеру висадились на довгий пісчаний острів, який ледь піднімався над водою.

Вечоріє. Ночувати вирішуємо на великому високому острові під правим берегом на схід від села Хрещатик.

Я, буквально, вражений красотою острова і Дніпра біля нього!

В глибині острова рубаю сухостій. Але швидко тікаю звідтам - атакують хмари комарів, які сидять в високій траві.

Під берегом чистий пісок і швидка течія. Можна помитись і поплавати. Я ниряю з трубкою і маскою.

Вночі сплю на самому березі, просто на траві.

Ранком тихо і сонячно. Але швидко здіймається попутний вітер, піднімаючи хвилю. На мілкоті можна пройтись, розминаючи ноги.

А тут прийшлось віджиматись від берега, настільки сильний попутно-боковий вітер. Кілометри очеретів.

Згадалась картиа Айвазовського "Очерети на Дніпрі поблизу Олешків"

В одному місці Дніпро повернув проти вітру. На зустріч котились великі хвилі. Завернувши в бокову протоку, стали на обід. Як тільки виплили - налетіла грозова хмара. Знову на берег. Швидко натягуємо тент, лягаєм під ньго і затягуємо речі. Все відпрацьоване до автоматизму. Дощ барабанить, вітер шмагає кущі...

Після грози гарне освітлення і штиль! Пливемо далі.

На острови катерами запливають люди і відпочивають, купаючись і лапаючи рибу. Машиною сюди не заїдеш!

Вечоріє. І ми чалимся до малого острова. Тут немає нікого.

Ніч була холодною. Зранку дує сильний попутний вітер.

 

Від підхвачує і несе човни. Тільки підрульовуй! Не те, що в перший день)) Обідали в неширокій протоці. Плавав там в масці. Потужна течія пригинала довгі водорості. Глибина під два метра, видно у воді далеко.

Запливаємо на мілі. Висажуємся на маленькі острови.

Тут можна розім"ятися, подивитись сліди птахів.

В одному місці пропливали повз пошматовані вітрами верби.

При виході в Кременчуцьке водосховище добряче намучились з зустрічним вітром і хвилями.

На вечір знайшли високий пісчаний пляж і на ньому отаборились. Було декілька людей, які на ніч роз"їхались.

Ввечері подивилися прогнози і внесли корективи в подальше плавання. Так, як вітер на завтра в водосховищі передають зустрічний, вирішуємо перебазуватись в нижню частину Кременчуцького моря, ближче до Чигирина. І вже звідтам плисти вздовж берегів в протилежному сторону. Від Канева ми проплили близько 55 кілометрів.

Вранці до Черкас підкинула попутка. Потім рейсовий автобус до Чигирина і таксі до Великої Андрусівки. В Андрусівці підкупили продуктів, нарвали повний пакет абрикос, а їх тут повно. Кривими, глухими, мальовничими вуличками спустились до Дніпра. Швидко накачали човни і в перед!

Берег тут на багато кілометрів обривистий. Вихід на верх трапляється рідко.

В берегах гніздяться ластівки. Часто пролітають хижі птажи. Навколо ні душі. Тиша. На вечір вітер зовсім стих. Висота деяких обривів вражає.

Під такою кручею ночувати страшнувато - може зійти обвал. В віідкритому "морі" пролітають зграї водоплаваючих птахів.

Ми насолоджуємося тишею і безлюддям...

І не віриться, що це центр України!

На мисі великого пів-острова кам"яні виступи і пониження рельєфу. Ми обслідуємо бухточки. Запливаємо трохи далі, потім вертаємось назад.

Висажуємось в гарній бухті під крутим обривом.

На обрив веде стежка. Там заготовляєм на ніч дрова, кидаючи їх вниз, прямо на пляж. Вже скоро горить жаркий вогонь. Я ще відпливаю у "море", вистудити на вечірньому вітрі, напечене за жаркий день, тіло.

 

Ми довго не лягаєм спати. Палим вогонь, про щось розмовляєм.

 

Вранці полазив по прибережних каміннях.

 

А потім піднявся на вершину пів-острова.

На водосховищі архіпелаг островів. В бінокль на деяких видно сотні мертвих дерев з гніздами бакланів на них. Із плавзасобів лиш давні невеличкі риболовецькі шхуни місцевих рибгоспів.

Випливаємо пізно. Попереду велика затока. Ріжем її напряму! Вітер до берега. Як би був від берега, я б не ризикнув цю затоку зрізувати. В випадку чого нас понесло б в відкрите водосховище, до протилежного берега якого місцями 40 кілометрів! Це подорож не для наших утленьких човників.

На протилежному березі затоки обід.

Потім ще довго пливли вздовж берега. На гарному пляжі покупались. В кілометрі від пляжа видніється острів. Вирішуємо на ніч переплисти до нього.

Він має форму коси. Довжина десь 200 метрів, ширина 10-30 метрів. Тут багато зручних місць для табора. Шукаємо в тіньку і без мурах.))

На острові ні душі. І на Дніпрі нікого не видно. Дров повно. Варимо їжу, відпочиваємо. Вітер шумить в високих тополях, багато з яких стоять засохші. Я ще пройшовся по березі, назбирав гору пластика і все це спалив. 

Ніч тепла, безвітряна. Тихо, лиш нічні птахи інколи покрикують.

Сонце сходить над далеким островом. Минулої ночі ми ночували навпроти нього.

Ранок в таборі.

Відпливаємо!

З острова пливем прямо до берега. Здуваємо човни. Далі марш-кидок сухими травами до дороги, автобус до Чигирина, потім на Черкаси. В Черкасах сильна злива. Сідаємо на поїзд до Тернополя. Там ми вранці. І ще три години автобуса до Луцька.

Оцените статью:

Перепост:

Статья понравилась: Миша, razorolog, TSAR, andr, greegl, Alexander D-Ko, _sanj_, slava_xarkov, corsar_s, MingTian, denisekonomix, Watsoon,

Статья не понравилась: Таких нет


Комментарии

Комментировать в форуме...

TSAR

TSAR

На надувных кругах это смело....

12.01.2018 19:08
Sergey Palko

Sergey Palko

TSAR Все було прораховано. Ми нічим не ризикували...

12.01.2018 23:40

Dragonfish

дякую, цікавий звіт

Вперше бачу, щоби хтось вставляв у свій звіт картини далекого минулого (оригінальна ідея).
Мені щось навіть не віриться що (хоча і одномісний) човен може важити 2 кг. Я бачив 2 місні рибацькі - десь 10 кг, одномісний тоді міг би бути 5, але ніяк не 2. Це можливо тільки, якщо матеріал чонва той же що і у надувному кругу.

Але дійсно, де треба добиратись автобусом, це, мабуть, єдиний підходящий варіант.
Мені хотілось би сплавитись у деяких місцях, але це поки не відбулось так як туди неможливо дістатись із 20кг байдаркою (наймати машину чи гнати свою - дуже вже нераціонально)

А взагалі, це супер! відвідати такі місця, щоб були і мальовничі, і безлюдні в сезон!

17.01.2018 14:26
Sergey Palko

Sergey Palko

Dragonfish Легкі (до 2-ох кг) човники я інтенсивно використовую з 2000 року. А це вже сімнадцять років! Зараз в мене вже четвертий по рахунку. Два зносилися, одного погризли миші.
Изображение
Изображение

17.01.2018 16:56
nanolab

nanolab

Прикольные лодочки и цена всего 500 грн.
Но... Толщина винила: 0.33 мм
Это же любым стебельком проколоть можно.

17.01.2018 17:07
TSAR

TSAR

Sergey Palko писал(а):
Dragonfish Легкі (до 2-ох кг) човники я інтенсивно використовую з 2000 року.

Я году этак в 2007 в МЕТРО купил две такие точно лодочки как в отчёте по 52грн. за две!!! :)
Одна я даже не понял отчего пробилась - просто сползла накачанная по стене на пол и спустила при этом в ней появилась дырочка диаметром около 2мм - выкинул, а вторую проколол на природе в первый же выезд - тоже выкинул.
Для меня эти "лодки" это надувные круги и качество там соотв. и никакие отчёты меня в обратном не переубедят.
Риск конечно благородное дело, но на воде игрушки только на пляже и на мелководье и то осторожно. ;)

17.01.2018 20:08
Sergey Palko

Sergey Palko

nanolab, TSAR За всі роки плавань проблем з цими човнами в мене не було. Наприклад, я пробив човен. Це через деякий час буде видно по тому, що падає тиск в човні, борти стають м"ягкими. Я підпливаю до берега клею суперклеєм латку і через 10 хвилин пливу далі. Доречі, цей човен не так вже й легко пробивається. Доводилось і через водяну рослиннісь пробиватись і на коряги сідати. Головне, щоб в річці були тверді береги. Наприклад по Прип"яті і Стоході в холодну пору року на такому човні я не ризикну плавати. Там стіна очерету, за нею протока, потім знов очерет. В таких місцях потрібно надійного човна чи байдарку. Інакше вірна смерть від переохолодження. А ось по Західному Бугові, Збручу, Дністру плавати можна практично нічим не ризикуючи - тверді береги поруч. Одного разу на Дністрі я вловив літній паводок, то робив на човнику по 60-70 кілометрів в день! А по Стиру, той що тече в нас, в Луцьку, я плаваю круглий рік. А літом навіть з двома дітьми. Вони сидять в спасжилетах. То пливуть поруч з човном, замерзнуть - залазять назад в човен.

Так що такі річки як Псел, Десна, Уборть і багато інших легко проходяться на човнах данного типу. Тут девіз: "Один рюкзак!" Все вміщається, не відчуваєш себе в"ючним ослом.)) Це дає змогу також комбінувати пішохідно-водні маршрути, що я не раз і робив. Пройшов ліси, накачав човника - і вже пливеш по воді, відпочивають ноги і плечі))

18.01.2018 09:17