menu

Антропогенный ландшафт

Sergei

Sergei

  • 11.04.2006 22:53
  • Просмотров: 5850

Живописные места... От этих слов перед глазами сразу предстают зелёные луга, тенистые рощи, извилистые реки. Тишину нарушают только пение соловьёв и кваканье лягушек, легкий ветерок приносит запах полыни и соснового леса. По болотцу степенно прохаживается аист, серой лентой скользит поперек дороги уж... Но иногда следы человеческой деятельности тоже чем-то завораживают. Они бывают настолько масштабными, настолько доминирующими в окружающей обстановке, что тоже создают определённые настроения, чем-то удивляют.

В этом рассказе речь пойдёт об антропогенном факторе в ландшафте.





Памятник антропогенному фактору.

Примеры влияния человеческой деятельности на ландшафт будут рассмотрены на примере двух меловых карьеров в Балаклейском районе (надо сказать, Балаклейский район не обделён предприятиями, добывающими и перерабатывающими природные ресурсы). Эти карьеры столь велики, что нанесены на карту-километровку. Размеры самого большого превышают размеры многих сел. Он представляет собой огромную террасированную воронку, в которой не спеша копошатся огромные экскаваторы.





В глубокой, центральной части, от стенок террас отковыриваются куски мела, а по краям «воронки» экскаваторы снимают толстый слой глины, пытаясь добраться до мела. Меловые террасы немного смахивают на трибуны стадиона. Под ними видны кольца беговой дорожки для самосвалов и несколько бассейнов.









Второй карьер находится на несколько километров западнее. Он не столь велик, но за то имеет некоторую «архитектурную часть», заметную с дороги. «Архитектура» представлена двумя башенками с туннельчиками под ними, полуразваленной деревянной лесенкой, и «смотровой площадкой» на одной из башен.





Для чего башни предназначены, я не знаю. Сейчас их внутренность завалена щебнем, дабы, наверное, предотвратить попадание в них инородных человеческих тел.













Наверху картина просто апокалипсическая: ржавый остов автобуса, а в небе кружит большая стая воронов.









При взгляде со стороны оказалось, что я облазил только маленькую (левую) часть карьера, а справа, возможно, карьер ещё используется.





Второй карьер издали (с севера).





А вот где это все можно найти.

Оцените статью:

Перепост:

Статья понравилась: Евгений Кулинич, wxyz,

Статья не понравилась: Таких нет


Комментарии

Комментировать в форуме...

Миша

Миша

эээ... а там никуда залезть нельзя? :) а то колодцы, арки какие-то...

13.06.2005 09:38

Anonymous

Да, карьер неплохой. Отдаленно напоминает Терны возле Кривого Рога :)

13.06.2005 09:43
Sergei

Sergei

Миша писал(а):
эээ... а там никуда залезть нельзя? :) а то колодцы, арки какие-то...

Метр-полтора ниже верхней кромки "башни" - щебень.

13.06.2005 13:18

Anonymous

прикольненько

19.06.2005 15:52
Дютертр

Дютертр

ВАУ! Мил человек! Где ж ты раньше был со своим отчетом! Мне б такие фотки в диплом вставить - меня б без вопросов отпустили во взрослую жисть! :) Я как раз про энто все ГЭКу на палцах раскидывал.
Шебелинське газоконденсатне родовище простого типу - масивно-пластове, зі склепінним тектонічно порушеним покладом. Належить воно до перших відкритих газоконденсатних родовищ Дніпровсько-Донецької газонафтової області. Воно розташоване в приосьовій частині западини, у Балаклійському районі Харківської області.
Відкриттю родовища передували геологічна зйомка й структурно-пошукове буріння, а також сейсмічні дослідження, що встановили загальну схему глибинної будови й розташування тектонічних порушень. За результатами структурно-пошукового буріння в 1949 р. стало можливим обґрунтоване закладення перших пошукових свердловин. Вже в 1950 р. на глибині 1464 м доведена промислова газоносність ранньопермських відкладів. Деталізаціонними сейсмічними роботами (1951 - 1952 р.) вивчена будова структури по горизонтах, що відбивають, мезозой й палеозой.
Родовище приурочене до великої брахіантиклінальної асиметричної складки північно-західного простягання. Її розміри 29х10,5 км у контурі газоносності. Крила складки по палеозойських відкладах досить круті — південне до 38°, північне— до 15°; амплітуда зменшується від більш древніх до більш молодих відкладів. Підняття простежується у всіх відкладах, крім палеогенових, і значно ускладнено порушеннями збросо-надвигового типу різної амплітуди. У склепінній частині порушення з амплітудою 50-100 м утворюють неглибокий грабен, що становить кілька десятків метрів.
На родовищі встановлено 13 продуктивних горизонтів, що утворюють гідродинамічно-єдиний склепінний масивно-пластовий газоконденсатний поклад. Газоносні горизонти розташовані в нижній пермі і верхньому карбону. Крім того, промислові припливи газу отримані із тріасових відкладів. Ці поклади окремі дослідники відносять до вторинних покладів, що утворились на глибині 750—1100 м у піщаниках з пористістю 16—18 % і проникністю 106х10-15 м2 внаслідок перетікання газу в процесі розбурювання родовища.
Колекторами всіх горизонтів є піщаники й алевроліти, а в нижньому ангідритовому горизонті також кавернозно-тріщинно-пористі доломіти й доломітизовані вапняки. У нижніх газонасичених горизонтах піскуватість збільшується, однак часто колектори переходять у не колектори, іноді продуктивні шари простежуються окремими, часто роз'єднаними лінзами і як включення. Колекторські властивості прошарків погіршуються також у напрямку контуру газоносності. Відкрита пористість колекторів становить 1-21,7 %, проникність — до 100*10-15 м2. Висока міцність колекторів при зазначеній ємкісно-фільтраційній характеристиці дала можливість обладнати забої експлуатаційних свердловин фільтрами великої довжини (до 500-700 м), що забезпечує ефективне дренування малопотужних прошарків.
Газ по складу метановий, зміст метану сягає 93-94%, кількість важких ВВ становить близько 5%, як домішки в газі зустрічаються азот (близько 1 %) і вуглекислий газ (0,1%). У газі відзначається невелика кількість конденсату - до 10 г/м3. Конденсат легкий, щільністю 760-770 кг/м3, початок кипіння близько 68°, до температури 200° википає 44%, до 280° - повністю. Вміст сірки в конденсаті становить близько 0,02 %. Компонентні склади газів подібні, кількість конденсату в різних горизонтах однакова, що свідчить про єдине джерело газу при утворенні родовища.
Для газового покладу характерна аномальність пластового тиску, що значно ускладнювало процес буріння свердловин і призводило до аварійних викидів. У напрямку до газоводяного контакту ступінь аномальності тиску зменшується, однак і на рівні контакту коефіцієнт аномальності дорівнює 1,23.
Родовище перебуває на завершальній стадії розробки, що здійснюється в умовах домінуючого прояву газового режиму.

З.Ы. Могу про меловые карьеры вставить, но тоже много получицца. :))
А ваще тема антропогенного ландшафта оч занимательна. Если б вы не тока на велах все катались - я б с вами тож попутешествовал. Много интересного есть.

19.06.2005 20:49
Sergei

Sergei

Дью, супер!!!
Мочи про мел!

21.06.2005 13:25

Anonymous

видно дютертр специалист.

21.06.2005 14:51

Anonymous

Na 'Zonu' Strugatskih karyeri pohoji. Osobenno tam gde s avtobusom.

15.07.2005 20:05

Anonymous

Угу. Согласен с предыдущим оратором. ИМХО многие из антропогенных ландшафтов на неё похожи. Кстати, шарик (памятник которому даже в ХАИ стоит), располагался как раз в карьере. Там рядом ещё экскаватор был и "мясорубка", если мне память не изменяет.

04.08.2005 20:58

WerdnaR

Поиграем в Сталкера? :=)

01.10.2005 17:14
Борис

Борис

Может я чего пропустил, но не очень понятно, как найти сею местность?
Какие приметы? Оч хотелось бы попасть туда. Наверное, живописно весной: все цветет вокруг руин!

10.11.2005 13:33
Sergei

Sergei

В конце отчета есть фрагмент карты. Для привязки = село Меловая расположено примерно в десяти километрах на запад от Балаклеи.

10.11.2005 14:15
Борис

Борис

Спасибо! Все понятно! У меня часть рисунков не открылось. теперь карта с привязкой "увидилась"

11.11.2005 11:50
Миша

Миша

класс

11.04.2006 16:01
zerling

zerling

так мы едем или нет?

11.04.2006 16:12
Dixon_Che

Dixon_Che

zerling писал(а):
так мы едем или нет?


Ну так люди уже съездили, отчет выложили, а ты все дальние походы планируешь...
:D

11.04.2006 17:24
Евгений Кулинич

Евгений Кулинич

Интересно,автобус ещё там?

12.04.2017 03:42