menu

Мiжнародний велопохiд Молдовою (ч. І)

cruz

  • 03.06.2013 09:55
  • Просмотров: 1620
Ось і закінчився наш міжнародний велопохід. Міжнародний подвійно: учасники були з України та Росії, також ми проїхалися Молдовою, Придністров'ям, а росіяни ще й Україною.
Термін: 26.04 - 06.05.2013
Маршрут: ст. Полтава-Київська - потяг № 179П - Київ - потяг № 177КМогилів-Подільський -  Бронниця - Оленівка - Буша (Природний заказник «Гайдамацький Яр», Історико-культурний заповідник «Буша») - Ямпіль - міжнародний паромний пункт пропуску через державний кордон Ямпіль-Косеуць - Косеуцький монастир - Сороки (Сороцька фортецяСвіча Подяки) - Воловіца - Солонец - Кухурештій-де-Сус (церква) - Кобиля (пам'ятник Стефану Великому, 700-літній дуб) - Шолданешти - Резина - Сахарна (Святотроїцький монастир) - Сахарна-Ноуе - Городіште - Ципова (циповський каньйон, скельний монастир) - Суслень - Требужень  (Старий Орхей)  - Іванча - Пересечина - Криково (винні погреби) - Кишинеу - Ане́ній-Ной - Гирбовецул-Ноу - Фирледень - кордон Молдова-Придністров'я - Бенде́ри (Бендерська фортеця, Конститу́ція Пили́па О́рлика) - Тирасполь (Серединна фортеця) - Слободзея - Глинне - кордон Придністров'я-Молдова - Раскаєць - кордон Молдова-Україна - Семенівка - Білгород-Дністровський - поїзд - Одеса - поїзд № 060 - ст. Полтава-Південна
Учасники: Юрій, Олексій, Ярік, Олександр, Євген, Алла, Дмитро
 
2013.04.26 - перший день
До місця початку велопоходу в Могилів-Подільський учасники прибули в різний час. Так першими прибула московська група в 15:12 потягом 47Щ ("МОЛДОВА") Москва-Кишинеу і вже потім знайшла місце для ночівлі на березі Дністра поблизу села Бронниця. В 22:56 приїхала група з Полтави, яка добиралася двома швидкісними регіональними поїздами: 179П Полтава-Південна - Київ-Пасажирський та 177К Київ-Пасажирський - Могілев-Подільський. Проблем з перевезенням велосипедів в цих поїздах у нас не виникло. Місце для них у вагонах різного типу знайшлося...
 
 
В Києві у нас був час між поїздами і ми проїхалися через ботанічний сад, Хрещатик, Софіївську площу... А в ботсаду цвіти магнолії в цей час...
Перша ночівля була на березі Дністра поблизу села Бронниця...

2013.04.27 - другий день
Виїхавши на високий берег,  поїхали в с. Буша в якому знаходиться Історико-культурний заповідник «Буша». Його створено з метою збереження пам'яток архітектури археології та історії. Всі пам'ятки комплексу «Буша» об'єднані загальною територією. Це 8 об'єктів:
  • 4 пам'ятки археології від ІІІ тис. до н.е. до ХІІ ст. н.е.;
  • залишки фортеці та підземних ходів XVI-XVII ст.;
  • міська ратуша XVI ст. (розташована на території приватної садиби);
  • дохристиянський та християнський скельний храм V-XVI ст. н. е. з унікальним художнім рельєфом;
  • цвинтар XVIII-XIX ст.
На території заповідника також розташований парк історичної скульптури, де щорічно проводяться міжнародні зустрічі скульпторів-каменотесів, та музеї: археології, етнографії, оборони Буши та музей подільської кераміки  (дж).
Скульптурний комплекс під відкритим небом у селищі Буша на Вінничині є найбільшим в Україні. З 1986 року на більш ніж 20-ти симпозіумах митці створили близько двохсот унікальних творів з каменя-пісковика.
Додаткова інформація:  сайт 1сайт 2.
В Буші місцевий житель презентував нам свою збірку листування з владою...
І вже після обіднього відпочинку ми поїхали в Ямпіль, де нас вже чекав ще один учасник з Ужгорода, який приїхав поїздом 107Л Ужгород - Одеса-Головна до ст. Вапнярка і звідти добрався до Ямполя.
Ярік не гаяв часу і змотався до прикордонників - узнав про переправу через кордон та зареєстрував нашу групу. Бо ночували ми близько кордону і тому щоб не виникло неприємностей треба заявити про свою тургрупу...
А ще Ярік провів нас на давнє кладовище...

2013.04.28 - третій день
Розпочався день з перетину на паромі державного кордону.
Сфотографував я як проходять наші учасники до пропускного пункту, але доблесний прикордонник попросив видалити ці фотки. Проштампували нам закордоні паспорта і пішли ми на пристань чекати паром з того берега Дністра вже молдавського...
Щоб пришвартуватись до причалу треба той паром всім народом притягувати...
З нас взяли по 5 грн. за переправу. Місцеві катаються через кордон, щоб закупити дешевий алкоголь в DUTY FREE на молдовській стороні.
Штамп в паспорті від молдовських прикордонників і ми вже в селі Косеуць...
Далі їдемо в Косеуцький монастир, і трохи відпочивши піднімаємося яром в сторону міста Сороки.
В Сороках міняємо гроші, за 100 грн. дають 150 лей. На банкнотах всіх номіналів портрет Стефана Великого (Ştefan cel Mare), розмінна монета називається бані. Закупляємо продукти і їдемо на обід на річку нижче. І після відпочинку оглядаємо Сороцьку фортецю. Квиток коштує 4 лей.
Далі за Сороками затяжний підйом на черговий пагорб. Свічу Подяки проїжджаємо мимо, бо до місця ночівлі ще далеко.
І вже дорогами різного типу покриття заїжджаємо в Кухурештій-де-Сус, де знаходиться гарна церква.
На територію храму ми не потрапило, бо було вже пізно і ворота були зачинені...
Стали на ночівлю в лісі неподалік цього села...
Продукти на вечерю та сніданок закупляли і набирали воду постійно в останньому населеному пункті перед зупинкою на ніч...

2013.04.29 - день четвертий
... Оце такими дорогами ми доїхали в с. Кобиля... 
В цьому селі в церковному дворі росте 700-літній дуб, та стоїть пам'ятник Стефану Великому...
А далі їдемо в Резину...
В цьому невеличкому місті обідаємо та пережидаємо денну спеку.
З Резини їдемо вздовж Дністра невеликою дорогою до с. Сахарна, де знаходиться монастир Пресвятої Трійці. Переважна більшість населення Молдови сповідують православне християнство, монастир теж православний. В капличці, розташованій на горі Гримідон, над монастирем, знаходиться відбиток стопи Діви Марії. Рушаємо далі до ущелини, в якій знаходяться Свята Купальня, водоспад "Могила цигана" ("Гроапа циганулуй") (дж).
Купаємося в купальні...
... і крутою кам'янистою стежкою виходимо з каньйону ...
І вже грунтовками доїжджаємо до села Городище, там запасаємося водою і їдемо на стоянку...

Поки набирали воду, то кругом нас крутилися місцеві дітлахи. А один господар почав лаятися, тільки не зрозуміло на кого - на нас чи дітлахів. З галасу тільки зрозуміли декілька слів - "стекловатат" та "попригунчик-х*юнчик".
Прийшлося накинуть ще пару кілометрів обминаючи глибокі яри циповського каньйону. Під'їхали майже до села Ципово і розбили табір на краю обриву з шикарним краєвидом...
А наші шеф-кухарі Ярік та Сашко кожного вечора готували якісь нові дуже смачні страви. І ми наїдалися що називається від пуза...

2013.04.30 - день п'ятий
Зранку оглядаємо скельний монастир села Ципово. Сьогодні циповський Успенський монастир має цінність як пам'ятка історії, природи, як пам'ятка печерного зодчества. Цей фільм – про святиню, непідвладну часу (дж).
І знову грунтовками продовжили свою подорож. І все ж таки прийшлося перетинати нам глибоченький яр...
На обід зупинилися в селі Mirzaci біля магазину.
Тут і полягали на відпочинок.
Ось трохи фоток цього села...
Майже кожен колодязь в селах Молдови має над собою якесь покриття... і хрест біля нього ...
І вже після відпочинку, коли трохи спала спека, продовжили поїздку польовими дорогами, які в деякій мірі кращі за дороги з твердим покриттям типу щебня.
Частенько були під час подорожі були проколи у різних учасників. І ось черга прийшла до мого заднього колеса. А перед цим ми з Яріком гадали: хто перший з нас проб'ється. Камера вилізла у тріщину покришки і пробилась. Зробивши невеличкий ремонт рушили далі...
А зупинились ми на ночівлю в чудовому місці Старого Орхею. Набрали і цього разу домашнього вина і смакували зі смачною вечерею під зоряним небом.

джерело

Оцените статью:

Перепост:

Статья понравилась: UltraLight, MooNMaN, Lewa Todorov, RostiTorth,

Статья не понравилась: Таких нет


Комментарии

Комментировать в форуме...

RostiTorth

Дякую, сподобалося.

17.11.2016 08:22