menu

Велопохід Крим червень 2012

oleksv

  • 22.02.2013 14:17
  • Просмотров: 2557

Звіт про велопохід південним берегом Криму у червні 2012 року.

Маршрут: Симферопіль - Миколаївка - Кача - Любимівка - Севастопіль - Бухта Ласпі - Понизівка - Алупка - Ялта - Алушта - Судак - Сонячна долина

Цей похід був запланований на вересень місяць, незважаючи на не зовсім позитивні відгуки про походи південним берегом Криму. У червні місяці ми збирались у Карпати, проте погода внесла свої корективи - захід україни заливало дощами і щоб відпустка не пропала, вирішено було їхати у Крим.

З Кам'янця-Подільського до Хмельницького їхали автомобілем, який залишили на стоянці і 16 червня завантажились у потяг Хмельницкий - Симферопіль. 


День 1  (17 червня): Симферопіль - Миколаївка

Потяг Хмельницький - Симферопіль без будь-яких затримок прибув на кінцеву станцію вчасно о 10.07. Ми не поспішали, дали можливість сусідам по вагону вийти першими і спокійно вивантажили своїх залізних коней та майно на перон Симферопольского вокзалу. Робили це не в перше за чітко відпрацьованим алгоритмом: я "зверху" подаю, дружина "знизу" приймає. 

На виїзді із вокзалу зустріли групу молодих людей із Москви - вони направлялись на Карабі. Гарні слова одне одним, коротенька фотосесія і з позитивними емоціями ми вирушили в сторону Миколаївки. Добре зустріти однодумців!

Близько 11.00 вже пекло не по-дитячому, і вибираючись по завантажених автодорогах Симферополя ми трішки пропустили свій поворот на Миколаївку, тому прийшлось їхати полями, про що зовсім не жалкували - вкотре насолоджувались відмінним дорожним покриттям навіть в стороні від основних кримських трас.  

Рівнинний рельєф місцевості дозволив швидко, без особливих зусиль, докатити до Миколаївки. Море було бурхливим, але ми із задоволенням привітались з його хвилями.

Надвечір здійнявся сильний вітер, пошуки місця під палатку не дали позитивного результату, тому першу похідну ніч ми змушені були зупинитись у пансионаті "Більшовик". Це така собі совкова база відпочинку із мого дитинства: дерев'яні будиночки на дві кімнатки, зручності на вулиці. Загалом в районі Миколаївки з палаткою робити нічого.


День 2 (18 червня): Миколаївка - Кача - Любимівка

З Миколаївки в сторону Качі ми поїхали грунтовими дорогами вздовж обривистого берега. Як і минулий, цей день обіцяв бути жарким. 

В парку Качі зустрілись із ручною білкою, вона з руки їла печиво ("Марію" звісно!), але сфоткати її вдалось лише у такому ракурсі.

На Качинському пляжу, втім як і по всьому південному березі Криму,  розгорнуто шаленне будівництво сучасних готелей. Під одним із них ми влаштували таку собі сієсту, натягнувши велочехол як тент. По обіді вирушили далі, і пробираючись через військове містечко, ненароком потрапили на війсковий аеродром Російськї армії. Дівчата-прапорщиці повідомили нам, що це заборонена зона і нам тут знаходитись не можна. Ми запитали у них дорогу і люб'язно відкланялись (да... пропускний режим у них не дуже...).   

Спуск на качинський пляж по дорозі, якою возять будівельні матеріали для готельного комплексу

  

Готельний комплекс (а може дівчата...)

  


Надвечір приїхали у Любимівку, де зупинились прямо на пляжі. Червень місяць -  то початок сезону, тому відпочивальників багато не було. 

  

День 3 (19 червня): Любимівка - Севастопіль - бухта Ласпі

 Ранком із палатки ми спостерігали за роботою "золотошукачів".


Наш маршрут далі пролягав через Севастополь. На вантажному поромі з Південної сторони ми переправились через Севастопольську бухту і зупинились на набережній.

  


Тут дружина спостерігає за кумедними бабцями, які виконували фізичні вправи, ставши у коло.


Якраз у момент фото "спортсменки", приклавши долоні до грудей всі разом вигукували: "У меня здоровое сердце, у меня давление 120 на 70". Ця картина нас не абияк розчулила, адже наші батьки теж похилого віку із такими ж пробемами зі здоровям. Що тут скажеш: молодці!!!



  

Вдосталь нафотографувавшись ми вирушили на Сапун-гору.

Вид  з оглядового майданчика музею.


Їзда по трасі М-18 в сторону Ялти особливого задоволення у спеку не приносила.


Перед галереєю на спуску до урочища Ласпі ми пообідали в кафе, оглянули каплицю.


Тією доріжкою, що зліва внизу нам потрібно буде спускатись до моря


У бухті Ласпі спокійне та лагіде море із кришталево прозорою водою. Ми зупинились на малесенькому клаптику рівного місця у платному автокемпінгу. 


День 4 (19 червня): бухта Ласпі, матрас

Мінімум людей, тепле море, повітря, насичене ароматом ялівця, скаженна енергетика того місця змусили нас залишитись тут ще на один день.



"Дешевий" готель у бухті Ласпі. Якраз біля нього розташований той автокемпінг, де ми зупинялись. До речі, номери у тому готелі коштують до 3 тис. грн за добу (за розповідями працівників автокемпінга). 


День 5 (20 червня): бухта Ласпі - Понизівка.

Із траси в районі Форосу добре видно храм Воскресіння Христова.


На ночівлю ми зупинились на набережній Понизовки


  

День 6 (21 червня): Понизівка - Алушта.

У цей день ми планували проїхати усю густозаселену ділянку південного берегу Криму і зупинитись на ночівлю за Алуштою. У червні день довгий, сонце встає рано, разом із ним вставали і ми, так щоб виїхати раніше - вдень страшенна спека. Ранком до нас завітав пес, він мав жалісний вигляд і був схожий на людину-бомжа. Я йому скормив пів-пачки печива, аж поки не надійшла його господарка і розвіяла мої здогадки стосовно його (пса) статусу.


Це наша система приготування їжі. Пальник  - китайський (х/з фірму), чашка з нержавійки, екран з алюмінієвої труби. Літр води закипає за 6-7 хв. На тиждень походу вистачає два цангових балончика газу при двохразовому приготуванні їжі на добу. 


Вид на Кацивелі. На фото внизу видно телескоп.


Проїхали Симеїз, Алупку


По "Сонячній тропі" добрались до Лівадійського палацу

 


В Ялті на набережній


Кругом відчувається Євро-2012


Медвідь-гора та Гурзуф


За Ялтою по дорозі до Алушти зустріли велотуриста Андрія із Києва. Він подорожував сам і тільки-но спустився з Ялтинської яйли. За його порадою ми вирішили наступну зупинку на ночівлю зробити за Алуштою в районі тур.стоянки Аян-Дере. Місце було чудовим: наявність дерев та прісної води задовольняли примхи будь-якого туриста. Андрій виявився гарним співрозмовником та хорошим товаришем, за чаркою кави ми провели прекрасний вечір.

  


Творіння природи - води, піску та каміння.


Ось такі фонтанчики прісної води зузтрічаються на ділянці берегу в районі тур. стоянки Аян-Дере. Так, що можна і пити, і душ приймати, і білизну прати, що ми з успіхом і робили. 


День 7 (22 червня): т/с Аян-Дере - балка Канака.

В цей день проїхали зовсім трішки: минули Солнечногорскоє, Малореченскоє і за містком звернули в балку Канака. 

Пологий спуск в сторону моря до курортного містечка, яке на деяких картах позначено як "курорт Луч". На місцевому базарчику купили квасу, всіляких пиріжків та хачапурів і залягли на пляжі.


Надвечір хотіли розкласти палатку, але до нас стрімко підійшов чолов'яга-охоронець, сказав, що ця ділянка берегу приватна властність, і якщо ми хочемо тут ночувати, то треба платити! Ми не стали з ним сперечатись, тим більше платити, а пішли вздовж берега шукати інше місце.


Невдовзі таке місце знайшлось. В черговій балці з деревами розташувалось ціле наметове містечко із відповідною інфраструктурою: туалетами, душовими, бесідками зі столами. Як виявлось, це містечко облаштували робітники якоїсь Харківської організації самостійно і щорічно там відпочивають. Ми запитали дозволу розміститись на "їхній території", вони не заперечували, лише попередили про дотримання тиші після 21 години! Оце розпорядок дня! Як то кажуть - респект та уважуха!


  

  

День 8 (23 червня): балка Канака - Сонячна долина

Раненько ми зібрались, поки не жарко, випхались на трасу і вирушили в сторону Судака


Це фото із виноградниками у формі панчохи я бачив уже не вперше, але захотілось і собі цю панчоху сфоткати. 


Сарана на коврику


Ось нарешті і Судак! Колір обличчя дружини після денної спеки відповідає кольору шорт.


Судаком ми довго не кружляли, відвідали фортецю (поцілували двері, бо з велосипедами пхатись наверх не хотілось, а охоронець на вході категорично відмовився подивитись за ними), проїхались набережною і зупинились відпочити за г. Алчак-Кая. Небо над Судаком затягнуло хмарами, подув свіжий вітерець, у повітрі запахло дощем... 

  


Дощу не було. Лише дув сильний вітер. Вигляд на г. Алчак-Кая. 


По обіді вирушили у Сонячну Долину. Їхали через мис Меганом, вітер постійно дув в обличчя, як ми не повертали. Надвечір приїхали. Місце сподобалось. На відміну від решти південного берегу Криму пляж піщаний. Зупинились в автокемпінгу, недорого, поруч магазини, вода, душ і, що не маловажно - винзавод!! Два дні ми валялись на пляжі, купались, попивали винце (зовсім трошки, бо спортивний режим).


День 9 - 10 (24 - 25 червня): Сонячна долина, матрас

Світанок у Сонячній Долині. 


Ранкова гімнастика. Якась дівчина хвацько виконувала йогівські асани, що забавляло нечисленних відпочивальників.


День 11 (26 червня): Сонячна Долина - Судак

В обід виїхали до Судака через перевал Синор. Квитки на потяг із Симферополя до Хмельницького у нас були на 27 червня, отож за планом ми мали переночувати у Судаку і о 7 ранку автобусом виїхати до Симферополя. У судаку в районі вокзалу ми зняли кімнату за адресою вул. Суворова, 8 у господарки Повх Ніни Григорівни. Приємна та привітна жінка. Дуже дешево. Рекомендую



День 12 (27 червня):  Судак - Симферополь (автобусом) 

На автостанції Судака. Ранком накрапав дощ, наче Судак засмутився, прощаючись із нами.


Погляд назад у Крим, коли ж то знову повернемось?


Висновки:

1. Подорожувати південним берегом Криму влітку велосипедом по завантажениих автошляхах не зовсім приємно, хіба що ділянка Алушта - Судак.

2. Зупинитись на ночівлю з палаткою практично ніде, крім платних автокемпінгів.

3. Як видно із фото, для літнього походу у нас забагато лахів. Тут слід ретельніше підходити до підбору спорядження - брати не те, що потрібно, а те, без чого не можна обійтись. 

4. Саме головне: спілкування з природою, зустріч із добрими та приємними людьми переважують три пункти вище і заставляють нас знову і знову повертатись у Крим! 

Оцените статью:

Перепост:

Статья понравилась: Миша, Alfa-beta, IOleg, oleksv, drdihlofos, timonenok, rovere, svs, Axyz, Lio_, КоSтя, Petanque Kharkov, ENEIN, хайкинистка, Сергей Викторович, Nicas, Света Харечко,

Статья не понравилась: Таких нет


Комментарии

Комментировать в форуме...

Petanque Kharkov

Petanque Kharkov

супер!

03.03.2013 21:58

oleksv

Дякую!

04.03.2013 18:53
IOleg

IOleg

Цікавий звіт, дякую! Південний берег Криму то є такий собі райський куточок, про який завжди приємно читати, а якщо ще з такими гарними фото і з таким захватом написаний - то тим більше!

04.03.2013 19:03

Ralll

Дуже сподобався звіт! :smile:

04.03.2013 22:51
Nicas

Nicas

В компанию возьмете новичков в следующий раз? ))
Очень хочется)

05.03.2013 09:15
drdihlofos

drdihlofos

молодці!!!

06.03.2013 21:21