menu

РЛС “Памір” на г. Томнатик

В 2016 році я проїхав вздовж р. Чорний Черемош до її витоку. Повертаючись через гору я побачив ці кулі і вирішив обов”язково відвідати. Інших щасливчиків не виявилось, тому їду соло від воріт до воріт. Все з собою в режимі ішака
Маршрут: Франківськ-Делятин-Косів-Рівня-Усть Путила-Селятин-Шепіт- “Памір”-Сарата-Яблуниця-Верховина-Ворохта-Франківськ.
Велосипед зібрано. 400 км своїм ходом. План проїхати за 3 дні.

Чудова погода. Дорога нова. Лечу по вітру. Проїхав Чорні Ослави.
 

 

Манить дорога в далину

Переїхав веселі горби перед Косовом і вперед на перевал!
 

Зі швидкістю мотоцикла по серпантину злітаю в Криворівню. Тут вже нова дорога будується. Натяк на бревет
 

 

 

 
 

Ось така дорога йде за Устеріками.

Доїхав до Чернівецької області

 

Цією дорогою ми їздили у 2016 р. до Селятина, пам”ятаю яка тут жесть. В Усть Путилі зробили новий асфальт, а далі 30 км український 3,14здець.
 

В легкому захваті від грунтових серпантинів 12%

та спусків

Перша ночівля над с. Плоска. Біля бесідки зустрів місцевого жителя. В нього тут пасовища з джерелом питної води. Ніч була тепла, тільки під ранок як раз для пробудження стало прохолодно.
 

 

Збираю-підсушую речі, снідаю і о 9 ранку поїхав далі на Селятин.

Проїзжаю с. Шепіт. Побачив як сопілкою дід веде стадо вівець. Дива

 
Тут дорога приємніша, бо менше каменів.

Хтось шукає авто з Європи?

Водоспад Сучавський Гук. Фото з містка.

 

 
Та з берега

Пам”ятник 14 -ти прикордонникам, які тримали оборону в червні 1941 р. та загинули на місці. Призвіща не видно, якийсь гомінід замалював.
.

Остання можливість щось купити
 

Безвіз-реалії ))

Дехто казав що тут калюжі глибиною по втулки

Єдиний брід через річку пееойшов щоб не мочити взуття. Влітку без дощів можна переїхати.

Гарна інсталяція державного кордону

Дорога на г. Томнатик заїзжабєльна, якщо без речей або зі швидкостями. До висоти 1100 м їхав на сінглі з передаточним 36/19. Можна і далі, але пішки приємніше. Грунт пісчаний з камінням, калюжі в глибині тверді.

Обідаю

В далині румунські Карпати. Всі в снігу і ще цікава скеля-торчок вище всіх

Заїхав на полонину під Томнатиком. Є піші туристи.

А ось і жадані кульки.

Прикордонник з рушницею перевірив документи, спитав звідки і куди?
Я : “З Франківська у Франківськ”.
Тут є веломаршрут. Він пролягає через національний природній парк “Черемошський”

 

В минулі роки один з любителів писанок розписав 2 кульки, але на щастя фарби не вистачило на всі і завадила погода. Дорога сюди не дешева. Тому афтентичність збережена.

Відчуття в цій місцині пречудові! Як свято та відчуття свободи!
 

 

Конструкція куль складається з сотового матеріалу схожого на азбестові листи, товщиною ~15 мм, з”єднані болтами.

 

Тільки в одній кулі залишилась антена. Всі інші демонтовані. Вікна усі розбиті, купа сміття, бутилок та г-на.

Заїхало декілька машин з Чернівців.

Казарма у долині

 

 

 

 

 

 

 

Ізюм на маце з”їдено! ))

 
Біля прикордонників повертаю на Сарату. Дуже крутий градієнт, сповзаю пішки.

Якась зміюка. Лежить, не рухається.

Дорога вздовж р. Сарата в сторону Білого Черемошу

Кляуза на р. Сарата

 

Як і попереджували топ-блогери, дорога з великим калюжами, але вони тверді та проїзжабєльні в суху погоду.
 

Водоспад

 

Карпатські лісники-промоутери з Гринявського лісництва

Дорога чудова, то вгору, то вниз.

Реве та стогне Черемош

 

 

Після с. Нижній Яловець почалася дорожня жесть - дорога з пилюкою, щебнем, ямами та бухими аборигенами, щось волаючими в слід велосипеду.
 

Заночував в 1,5 км від траси біля с. Стебні поруч струмка Лельків. Там є майданчик на 1 намет.
Виїхав пізно о 10 г. Стало спекотно, далі їхав в шортах по новенькому асфальту, проти вітру на перевал.
“Бутилка кефіру-півбатона” перед ривком і вперед за щастям!
Після ремонту дороги градієнт наче став менше, все їдеться в сідлі.

 

Спуск в Ворохту ще не відремонтовано, але холодним ресайклінгом замазані ями.
З Ворохти чудовий асфальт вниз. По дорозі назустріч перед Яремче зустрів Миколу. А вже під Франківськом ми поспілкувались попутно.
Висновки:
  1. Якщо в перший раз, то можна їхати через Усть Путилу або Голошино.
  2. Другий раз краще обирати приємнішу дорогу , наприклад, через Буркути
  3. Кулі дуже гарні здалеку, варто відвідати. Підйом не важкий.
  4. Маршрут можна розтягнути на 4 дні, щоб з початку сезону не було в натяжку.

Оцените статью:

Перепост:

Статья понравилась: Миша, in_love_with_freedom, real SIMON, andr, PK_, vintik,

Статья не понравилась: Таких нет