menu

Травневий велопохід по Білорусії

Sergey Palko

Sergey_Palko

  • 19.03.2017 16:34
  • Просмотров: 1446

П"ять днів в сідлі велосипеда. За спиною біля 400 кілометрів доріг. Брест - Біловежська пуща - Високолитовськ - ріка Лісна - Брест - Малорита - Шацькі озера - Стара Вижівка.

 

Давно планував провести велопохід в район біловежської Пущі. Зі мною зголосилось їхати ще троє велосипедистів (не густо). Це Стас, Андрій-Лучеськ і Артур. Виїхали 6 травня з Луцька вечірньою єлектричкою на Ковель. Вночі пересадка на дизель до білоруського Хотислава, а звідти одразу на Брест. В Бресті були в сім ранку. На таможні речі не перевіряли.

Проїхались по ранковому місту. Поснідали на набережній Мухавця.

 

Далі вздовж Мухавця в Брестську фотрецю!

 

Покатали по фортеці, посиділи на березі Західного Бугу.

 
 

В центрі міста поміняли доллари, скупилися в гастрономі. Гривні в Білорусь краще не брати - курс дикий! Ціни на продукти приблизно на 20% вищі ніж на Україні.

Проплутавши трохи по місту, виїхали на дороги в Біловежську пущу.

 

Їхали не прямою основною дорогою, а другорядними, зробивши кружка. Кілометрів 12 тряслись по насипному грейдеру, трохи дошкуляв зустрічно-боковий вітер. В білорусів на картах і грейдер, і асфальт позначенні червоним кольором, так що ніколи не знаєш, що тебе чекає)).

 

 

По небу ходили великі грозові хмари, але поки проносило.

 

Дорога весь час тягнулася неподалік ріки Лісна.

 

 

В селах хати переважно дерев"яні. Поля скрізь розорані.

 

 

Дорога до Пущі!

 

Польові стани,  електропастухи, електродоїлки - все це часто видно з дороги.

 

Ввечері таки накрила сильна гроза. Перечекали її під козирьком сільского клубу, сховавшись від вітру і дощу.

В"їзд в Біловежську пущу.

 

 

В лісі стали табором на ніч. Добре розтягутися на спальнику біля жаркого вогню! Палаток ми не брали. На випадок дощу - тент. Спали - хто де знайшов зручне місце.

 

 

На першу ніч натаскали сухостою. Вогонь  горів цілу ніч, приємно гріючи бік.

 

Ранок! Збори в дорогу.

 

В пущі найкраще подорожувати велосипедами. Там є прокатний пункт, плюс багато приїзжають з своїми.

 

 

Дороги заповнені велосипедистами. В Білорусії і Росії чотири віхідних підряд!

 

Зустріли чотири велотуриста з Москви. Поговорили про те і се, мир-дружба, Крим з них!

А це озеро, де троє дятьків Радянський Союз відмінили. )))

 

В великих вольєрах вовки, косулі, олені, зубри. Місцеві білоруси, які тут часто бувают, кажуть, що варто звернути з основних доріг і обов"язково щось побачиш.

 

Виїхавши з національного парку, круто завернули на захід, в сторону польского кордону. Дороги пішли грейдерні, з маленькими селами по сторонах.

 

Обід на невеличкій притоці ріки Лісової. Ця, далека від туристичних маршрутів, глибинка, мені надзвичайно подобалась!

 

Біля хати ветерана.

 

 

Білоруська глибинка.

 

 

Єх, дороги... Під колесами шелест, на спідометрі 30! Андрій на рівному розігнав легко за 50. Вітер в спину, дощі проходять мимо, лише на обідній стоянці накрив - ховались під тентом.

Поля всі обробляються, аж нецікаво... Всі села зі всіх срорін оборані і засаджені - нема, навіть, куди погуляти.

 

 

 

 

Під вечір заїхали на порожній білорусько-польский пункт пропуску. Поговорили з прикордонником. На ніч поїхали в ліс біля станції Високолитовськ.

 

Спали знову хто де знайшов місце.  Ранком виїхали електричкою на Брест. Стас і Артур одразу на пересадку до Заболоття - їм на роботу. А ми з Андрієм поїхали в центр Бреста. Ранок, багато вулиць перекрито. Шикуються колони людей для параду. Сьогодні 9 травня.

З центра багатотисячна колонна пройшла до Брестської фортеці. Ми їхали збоку на велосипедах.

 

 

 

Все організованно, учасники з шкіл, підприємств, різних організацій. Все контролюють співробітниками КГБ. Людей декілька тисяч. В колоні духові оркестри, білоруські військові, "зелені чоловічки", люди з портретами дідів. По дорозі діти і підлітки співають військові і патріотичні пісні. Колоною раз за разом поширюється гучне: "Ур-р-ра!" В бреській фортеці колону привітали очільники міста, прогриміли залпи з гармат. Звучали полум"яні речі про війну і пам"ять. Нарядні гарні дівчата вітали нас з великим святом. В місті багато людей з георгіївськими стрічками: продавщиці в магазинах, діти, молодь, старші люди. Розумію, що для них, як і колись для нас, це велике свято, але на підсвідомому рівні від георгіївської стрічки трохи вернуло.

 

 

 

 

В фортеці, поки очільники міста виступали з трибун, ми за Мухавцем, під тополями, розпалили вогонь, зварили каву. До нас раз за разом стайками залітали дівчата на перекур )) Зі здивуванням дивились на двох українських козаків, які, голі до пояса, сидять над чорним казанком...

 

Прогриміли залпи з гармат і ми поїхали знову в місто. На порожньому пляжі Мухавця подрімали, а на вечір виїхали за межі міста на ріку Лісова, яка тече з Біловежської пущі.

 

Там довго катались, поки не знайшли гарне місце для ночівки.

 

На ніч заготовили велику кількість товстих гіляк. Я планував палити вогнище цілу ніч, бо в лугах завжди сиро і холодно.

 

В десятій годині в фортеці почали пускати салюти. Навіть за 10 кілометрів їх було добре видно. Після кожного залпу в сусідньому селі кричали: "Ур-р-ра!"

Цілу ніч в лугах співали  солов"ї і ще якісь пташки. Я разів 7-8 вставав підкидати дров. Андрій спав в накомарнику. Туман вкрив долину.

 

Від туману сиріли всі речі, але вогонь їх підсушував. На світанку пройшовся вздовж ріки.

 

 

 

 

Зранку виїхали на Брест. В місті покружились-покатались і в  обід виїхали електричкою до станції Малорита. 

 

 

Далі курс на український кордон!

Швидко пройшли білоруську таможню. До української дорога пару кілометрів йде лісом. Там ми побачили на узбіччі викинуті продукти і алкоголь: тушонка, сало, нарізні ковбаси, зелень, різне пиво, грілка, шампанське. Випили бутилку пива, ще пару взяли з собою. Прихватили також дві літрові банки тушонки.))

Це все поскидали українці і білоруси перед білоруськими суровими прикордонниками. А ми то їхали в іншу сторону!

 

 

По дорозі з Піщи до озера Луки нас накрив сильний , але короткочасний дощик. А на безлюдному березі озера Лука, де ми зупинились на ніч, влаштували справжню пірушку з сигаретами, алкоголем і горою м"яса! ))

Над озером ввечері проходили дощі.

 

 

 

 

Ранком неспіщно зібрались і вирушили в напрямку Шацька.   Після білоруських містечок наш Шацьк видався циганським табором)) В сябрів все покрашене, вимітене, рівненькі дороги. Країна хоч і бідніша, але все впорядкованіше, Бацька не дає чиновникам красти. А Україна розкрадається, такий в нас менталітет. Білоруси врівноважені, спокійні, там немає української вольниці.  Звідтам повернули вздовж озера Люцимер на бруківчату дорогу до села Волиця. Дорога йде лісом, переважно сосновим, кругом багато лісових піщаних доріг, важкопрохідних для велосипедів. З Волиці через село Прип"ять на Любохини йде грейдерна дорога. Села мальовничі, в них варто побувати.

 

 

 

 

 

 

Артем і Стас ще з Бреста напряму поїхали на Луцьк. В Любохинах мене покинув і Андрій. Він нажав на педалі, щоб в Дубечно встигнути на обідній дизель до Ковеля. Я неспіша покотив теж в Дубечно, але на вечірній, попутно заїзжаючи на придорожні озера. В Любохинах зустрів двох велотуристів з Запоріжжя. Їхали дивитись на наш Світязь.

 

Озеро Лука, що розташоване поруч з залізничною платформою села Дубечно.

 

 

 

Насувалась гроза. Прийшлось натягнути тента і подрімати під шум дощу.

 

 

А далі дизеть до Ковеля. Ще дві години посидів в ковелі на Турії. І в 21.00 електричка на Луцьк!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оцените статью:

Перепост:

Статья понравилась: vpolet, Tasmina, vi-ta-min, Олег Мирошниченко, nik_irina, Арсений, StAlin, Voyutichi, venom2194, TorcK, ihorKo, MetaList, [krieger], Alex712, Cobalt 13, chek5, DarkEld3r,

Статья не понравилась: Dual SIS,


Комментарии

Комментировать в форуме...

Dual SIS

Dual SIS

Sergey Palko писал(а):
Білорусії


блин, нет такой страны. Есть "Білорусь"
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C

19.03.2017 16:55
Sergey Palko

Sergey Palko

Dual SIS В нас, на Волині, переважно північного сусіда називають по старій пам"яті - Білорусією. Самі білоруси не ображаються на таку назву. Нічого особистого.

19.03.2017 20:20

MetaList

Як завжди, цікаво описано і з чудовими фотографіями! Але в одному місці, ближче до кінця, текст і фото чомусь з"їхали трохи вправо..

19.03.2017 20:31
Dual SIS

Dual SIS

Sergey Palko писал(а):
В нас, на Волині, переважно північного сусіда називають по старій пам"яті - Білорусією. Самі білоруси не ображаються на таку назву. Нічого особистого.


В нас, в Горішніх Плавнях, переважно місто називають по старій пам"яті - Камсамольском. Самі деякі бавовняні мешканці не ображаються на таку назву. Нічого особистого, бавовняним подобається.

20.03.2017 12:53

TorcK

Дуже цікаво!

21.03.2017 14:26
Bagira

Bagira

Ага-ага.....каждые 10 лет будут названия менять и срочно всем надо переучиваться .У некоторых есть мнение моё и не правильное.А если человек думает не так,значит он второго сорта.А отчёт интересный.

24.03.2017 13:46
Юрец

Юрец

Аха, окупантов Беларуси нафоткали... )) На 9 мая ни одного уважающего себя беларуса (литвина) не встретишь на таких сборищах... Плохо когда не знаешь истории.... Продажный менталитет одним словом.
А так фотки красивые и места там знатные.

03.04.2017 11:05
denny-one

denny-one

13.04.2017 06:23