menu

Чарівна Полтавщина

Steel

Steel

  • 06.07.2007 03:57
  • Просмотров: 3102
Частина перша
Усю ніч лив дощ. Він немов зжалився над нами: почекав увечері, поки ми приберемо залишки вечері на вмостимося спати по наметах — одразу взявся за своє діло… І до ранку! Два намети з 4-х, що були в нас. Виявилися не спроможними довго утримувати воду, тому не було ще й сьомої години, я, Андрюха та Ваня, не в змозі більше спати в калюжі, почали по одному вилазити й розпалювати багаття прямо під краплями. Дякувати такому диву хімії, як сухе пальне, ми змогли зробити ватру, розвішали мокрі речі і зрозуміли, що не так вже воно усе й погано. Тобто, ми були зовсім не роздратовані :).

Сушимо весла, е-е-е... тобто речі.
Сушимо весла, е-е-е... тобто речі.

Потім, втомлені ми приготували смачну їжу, і відчули, що життя таки упевнено налагоджується!

Смакота...
Смакота...

Дослідження гаю та грунтівки поблизу дало досконало нам зрозуміти, що рипатися кудись зранку — божевілля. Треба чекати, коли, принаймні, у коліях дороги не буде стояти вода довгими калюжами. Тобто, ми потрапили у пастку, яка примусила нас вибитися з графіку серйозно й назавжди.Знову ж таки, ми не засумували, і посідали грати у карти у цього… ну у «цього самого»… хлопці в курсі :). Таким чином, ми виїхали замість 11 годин аж о половині на четверту дня… Дякувати долі, саме у цей день у нас а маршруті попереду було заплановано більше асфальту, аніж ґрунту.У Василе-Устимівці ми зупинились біля магазину, та побачили ось такий дивний велосипед, з не менш дивним сідлом і дівчинкою на ньому. Мда… це жорстокі реалії все ще убогого нашого села…

Важке дитинство. Сідло без обивки.
Важке дитинство. Сідло без обивки.

Дівчинка насправді виявилась дивною. У цьому ми переконались, коли від’їхали від магазину, вона погналася за Наталкою, потім не в силах наздогнати, через 200 метрів зупинилась, і відвісила услід щирого такого «ліктя» (це коли однією рукою енергійно показують, де тьотя доктор кров з вени бере :) ). Мабуть сотні кілометрів сільськими дорогами на такому сідлі наповнили дівчинку «суровою конкретикою». :)Сказати, що ми «місили гімна» було б неправдиво. М-так, трохи помісили такі невеличкі какашечки, та й годі :). Це результат правильної тактики — зачекати, поки підсохне, а потім їхати.

Майже не місили...
Майже не місили...

Далі шлях наш проліг через села Покрівське, Шкурпели, Холодівщина, і таким чином ми дістались до Більська, де навкруги багато укріплень (валів), що збудували наші предки Скіфи у VIII столітті до нашої ери. У нас була дуже цікава переправа через імпровізований місток над маленькою річечкою, спокійною та гарною.

Небезпечна переправа.
Небезпечна переправа.

Оскільки ми виїхали пізно, у Більську сонце вже сідало, тому ми вирішили потурбуватись спочатку про їжу на вечерю перед ночівлею. Ми заїхали до магазину неподалік, що був зроблений зі звичайної хати (у ньому навіть була вугільна піч). Там кумедна сільська дівчина, у якої боліли зуби, продала нам пива, горіхів, чіпсів та сухарів. Ми упевнились, що магазин працює до 23-ї години (тобто час скупитись у нас буде), пообіцяли дівчині повернутись і купити харчів на солідну суму, і поїхали на вали, щоб доторкнутись до цієї стародавньої історичної спадщини, та попити пива. На обіцянку дівчина відреагувала не дуже з радістю, і сказала, що «купуйте хоч на мільйон, але на мою платню це не вплине, бо вона фіксована». Ми посміхнулись та й поїхали собі.

Іду на зліт!
Іду на зліт!

Навіть неозброєним оком і не знаючи історії цих місць одразу помітно, що природа цих валів не сучасна, бо від них щось таке «випромінюється», якась давня історія. Валів дуже багато, вони простираються навкруги Більська, охоплюють територію понад 4000 гектарів, та іменуються стародавнім скіфським городищем Гелон.

Більські вали старовинного городища
Більські вали старовинного городища "Гелон".

Вали насправді дуже великі, висотою біля 10 метрів, можна уявити, скільки знадобилось людських зусиль, щоб перегорнути таку кількість землі. Із зовнішньої сторони укріплень є рви, які зазвичай заповнювались водою і ускладнювали ворогу проникнення у городище. У літературі пишеться, що поверх кожного вала була сформована площина, на якій могли розминутись два вози і вершник на коні, який здійснював дозор. Довгі 28 століть з тої пори давно «злизали» ці вали Гелона, скруглили дорогу на них, і зараз вони мають вузеньку вершину, але все ще залишаються величезними, та викликають повагу. Полтавський пивзавод, що пару років тому був викуплений «Сарматом», випускає особливе пиво під назвою «Гелон»… Але, нажаль, нам вдалося купити лише «Чернігівське» у банках.

Наша команда на вершині скіфського валу.
Наша команда на вершині скіфського валу.

Ми рушили назад до магазину валами.

Ми здолали!
Ми здолали!

Коли ми приїхали до магазину, він був зачинений, не дивлячись на усі домовленості. На дверях була об’ява, на котрій ми написали дівчині «Послання від голодних велосипедистів» :). На оригінальній фотографії при збільшенні чітко видно текст, але тут мені доведеться його надрукувати.

Послання від голодних велосипедистів
Послання від голодних велосипедистів

«Приїздили голодні велосипедисти (ті, що обіцяли) — купляти багато харчів (гривень на 70-80)… Поцілували замок (він такий не чутливий і холодний — бревно). Пішли грабувати усі крамниці у Більську. Це все на Вашій совісті!Зповагою, ГВ /Голодні Велосипедисти/.»Ми посміялись, та задоволені поїхали шукати інші магазини. На щастя, це було не важко. А купили ми на 140 грн., так що у «Посланні від голодних велосипедистів» ми ще й помилились. :)Вибивання з графіку брало своє, тому ми змінили маршрут, та поїхали до Котельви, щоб знайти відпочинок біля Ворскли. А повинні були ночувати у Михайлівці, це майже біля Опішного. Ми спустились з серпантину (з крутого берега стародавньої Ворскли), який додав адреналіну в наш коктейль вражень, потім ми швидко знайшли чудове місце для стоянки, купались у Ворсклі, на піщаному дні, і у нас була чудова вечеря, де ми пили медовуху 35 обертів, яку з моєї легкої руки стали називати «чемергес». :)

Вечір. Ворскла. Ліс. Чемергес.
Вечір. Ворскла. Ліс. Чемергес.

Далі буде, не перемикайте!

Частина третя, остання

Оцените статью:

Перепост:

Статья понравилась: MingTian,

Статья не понравилась: Таких нет


Комментарии

Комментировать в форуме...

john

john

Молодець, що взяв на себе цей "тягар" написання звіту. Я б наважувався ще місяці зо два :)
Прикольно пишеш, але ж де ще дві частини?

06.07.2007 02:10
Steel

Steel

http://tourist.kharkov.ua/review_velo/ Ось тут вони!

06.07.2007 09:15
Варфоломей

Варфоломей

возле Полтавы и Миргорода очень немаленькие военные аэродромы, а вы их мимо проехали

06.07.2007 10:41
Steel

Steel

Да мы и не планировали их... А что там делать? Это закрытые объекты, наверное, никто там самолеты бы нам не показал.

06.07.2007 12:30
Steve

Steve

Супер !

И поездка супер и отчет очень понравился :) вложил душу, респект 8)

Жаль что не сложилось с вами поехать. Но теперь уж точно, только возвращаюсь с моря, на первые же выходные едем :) !

06.07.2007 14:01
Салли

Салли

Очень красиво :) а как поэтично :biker: обязательно проложим свой маршрут, хотя возможно он будет чем-то похож на ваш :biker:

07.07.2007 11:33
Миша

Миша

Буду краток :) Класс.

07.07.2007 16:40
Serzh

Serzh

Великолепный отчёт! Спасибо! Мы тоже прокатились в тех краях за выходные. Жаль, что не встретились. Природа Полтавщины незабываема. Несколько фоток: http://tourist.kharkov.ua/coppermine/di ... ?pos=-4604

08.07.2007 11:00

Everest

Дякую, дійсно чудовий звіт! Моє найулюбленіше місце у Полтаві - краєзнавчий музей, у якому можна "помандрувати" по багатьох селах Полтавщини, навіть не виїжджаючи з міста :) Але дійсність у багато разів краща, тому я давно мрію відвідати Опішне і побачити Сорочинці на власні очи :)

ps. До речі, один мій знайомий дуже не любить, коли його звуть "Льоха", і вважає за краще "Олекса" :)

09.07.2007 19:25
Steel

Steel

Салли писал(а):
обязательно проложим свой маршрут, хотя возможно он будет чем-то похож на ваш

Может быть даже поедем вместе? ;) И маршрут может быть похожим, ибо это такие места, которые ну просто нельзя не включить в маршрут :).
Serzh писал(а):
Мы тоже прокатились в тех краях за выходные. Жаль, что не встретились.

Так Вы же на моциках были, то вряд ли бы мы обратили внимание друг на друга. :) Хотя в тот день, когда мы посещали музей в Опошном, экскурсовод скзала нам, что за час до нас приезжали байкеры на мотоциклах. Это была суббота, 30 июня. Может, это как раз Вы и были перед нами? :)

10.07.2007 11:29
Салли

Салли

Steel писал(а):
Может быть даже поедем вместе? ;) И маршрут может быть похожим, ибо это такие места, которые ну просто нельзя не включить в маршрут :).

Эт можно :) а когда планируется следующий выезд?

10.07.2007 14:15

bes44

Величезна подяка моэму другові, за те що хоч і без мене, але все таки спромігся вмовити хлопців провести часточку свого життя, і залишити малу частинку своєї душі у цьому живописно-красовому Полтавському краї. Отчет - зачёт ;-)
З повагою BES44

10.07.2007 14:35
Serzh

Serzh

Steel писал(а):
Хотя в тот день, когда мы посещали музей в Опошном, экскурсовод скзала нам, что за час до нас приезжали байкеры на мотоциклах. Это была суббота, 30 июня. Может, это как раз Вы и были перед нами? :)

Да, это были мы. Олекса, Женя и Серж. Если бы наши маршруты где-то пересеклись, мы бы мимо не проехали. Но на нашем пути попадались только местные веложители.

10.07.2007 15:30
Steel

Steel

bes44, Вовка, рад читать!!! :friends: :friends: :friends: :beer: :beer: :beer:

10.07.2007 19:17
Steel

Steel

Салли писал(а):
Эт можно Smile а когда планируется следующий выезд?

Да пока не планируется конкретно. Возможно, это будет август...
Serzh писал(а):
Steel писал(а):
Хотя в тот день, когда мы посещали музей в Опошном, экскурсовод скзала нам, что за час до нас приезжали байкеры на мотоциклах. Это была суббота, 30 июня. Может, это как раз Вы и были перед нами? Smile

Да, это были мы. Олекса, Женя и Серж. Если бы наши маршруты где-то пересеклись, мы бы мимо не проехали. Но на нашем пути попадались только местные веложители.

Как тесен мир все-таки!!!

10.07.2007 19:19

Matros

"Далі грунт, потім асфальт – і ми в Опішному. Доречі, на російських мапах чомусь ця назва написана як "Опошня"."

Тому що i по-українськи буде "Опiшня", а не якесь "Опiшне". :) I не сперечайтесь, в мене батько там народився i вирiс, так що я - таки знаю. ;)

08.11.2007 00:46
Olexa

Olexa

"Опiшня", але "в Опiшному". Неодноразово чув від аборигенів вищезгаданого села. Дуже незвично, тому запам'яталось. Втім, інколи і не таке буває :D

08.11.2007 12:38
Steel

Steel

Matros писал(а):
Тому що i по-українськи буде "Опiшня", а не якесь "Опiшне"

А мені подобається Опішне. Тому що Опішня - якось москальськи таки звучить, особливо Опошня...

Це моя суб"єктивна думка, звісно. На мапах однак вказано Опошня...

13.08.2008 11:28
Steel

Steel

Пройшло майже 7 років від цього походу, і ми вирішили проїхатися про ньому знову у травні-2015. Правда не зберігся архів з маршутом, описами пам'яток... Нажаль. Прийдеться відновлювати ці дані перед поїздкою. :) Може раптом хтось тоді скачав архів (посиланя у звіті на 1 сторінці) і він досі у ньго є?

17.04.2015 15:08